Космічні сили США готуються розпочати екологічні дослідження, які можуть призвести до запусків системи Starship-Super Heavy компанії SpaceX або з майданчика, що використовується для ракети Delta 4, або з нового комплексу на мисі Канаверал.
На новому веб-сайті описані плани Міністерства ВПС США, до складу якого входять Космічні сили США, щодо підготовки звіту про вплив на навколишнє середовище (Environmental Impact Statement, EIS) запусків Starship зі станції Космічних сил на мисі Канаверал. Такий огляд потрібен відповідно до Закону про національну політику в галузі охорони навколишнього середовища перед проведенням будь-яких серйозних заходів, як-от будівництво нового космодрому.
В рамках дослідження буде проаналізовано вплив на довкілля перетворення космічного стартового комплексу 37 (SLC-37) на мисі Канаверал у комплекс для запусків Starship. «SpaceX модифікуватиме, повторно використовуватиме або демонтуватиме існуючу інфраструктуру SLC-37 для підтримки запуску та посадки Starship-Super Heavy», – йдеться на сайті.
Комплекс SLC-37, побудований у 1960-х роках для ракет Saturn 1 і 1B, пізніше був перероблений компанією Boeing для проведення запусків ракети Delta 4. Цю ракету незабаром буде виведено з експлуатації, а останній запуск Delta 4 Heavy заплановано вже у березні. На даний момент компанія United Launch Alliance не має планів продовжувати використання майданчика для своєї нової ракети Vulcan, яка запускається з сусіднього SLC-41.
EIS розгляне один альтернативний варіант, який передбачає будівництво нового майданчика, позначеного як SLC-50 для Starship. Він буде розташований між SLC-37 та наступним майданчиком на півночі, SLC-40, що використовується для ракети Falcon 9 компанії SpaceX. Як завжди при таких екологічних дослідженнях, EIS включатиме альтернативу «ніяких дій» (“no action” alternative), коли в жодному з двох місць не буде побудовано пускових майданчиків для Starship.
На веб-сайті не надані інші деталі про плани підтримки запусків Starship або з SLC-37, або з нового SLC-50. Міністерство ВПС планує провести три громадські зустрічі для обговорення масштабів EIS, призначені на 5, 6 та 7 березня у Кокоа, Тітусвіллі та на мисі Канаверал, штат Флорида, відповідно. Четверту віртуальну зустріч заплановано на 12 березня.
Ці зустрічі з визначення охоплення розпочнуть процес підготовки EIS, який триватиме понад півтора року. Згідно з розкладом на сайті, проєкт EIS буде опублікований у грудні для обговорення з громадськістю. Фінальний EIS, разом із визначенням кращої альтернативи з трьох варіантів, заплановано на вересень 2025 року, а офіційний висновок буде ухвалено через місяць після цього.
Зростання інтересу до пускових об’єктів на мисі Канаверал призвело до того, що Космічні сили США почали передавати у використання інші, покинуті пускові майданчики. У березні 2023 року Космічні сили США виділили три пускові комплекси, SLC-13, 14 і 15, чотирьом компаніям. ABL Space Systems обладнає пусковий майданчик на SLC-15 для свого малогабаритного ракетного комплексу RS1, Stoke Space займеться SLC-14 для свого багаторазового ракетного комплексу, Phantom Space та Vaya Space будуть спільно використовувати SLC-13 для своїх планованих малогабаритних ракетних комплексів.
В інших місцях на мисі Канаверал майже немає вільних територій для створення додаткових пускових майданчиків.
В даний час SpaceX має один пусковий майданчик для системи Starship на своєму космодромі Starbase в Південному Техасі, і Ілон Маск заявив на січневому заході, що компанія планує побудувати другий пусковий майданчик там же.
SpaceX також будує пусковий майданчик для системи Starship у Космічному центрі імені Кеннеді (Kennedy Space Center, KSC) на стартовому комплексі 39А (LC-39A), поруч із існуючим майданчиком, де відбуваються запуски ракет Falcon 9 та Falcon Heavy. У грудні 2021 року KSC оголосив про початок екологічного огляду для будівництва пускового комплексу для ракети Starship на ділянці у північній частині території KSC, позначеного як LC-49. Проте це дослідження було припинено і нині активно не проводиться.