Ракета стартувала о 09:22 ранку за місцевим часом з космічного центру Танегасіма, приблизно за 1000 км на південний захід від Токіо. Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) контролювало запуск, а виробництво ракети очолювала компанія Mitsubishi Heavy Industries (MHI).
JAXA заявило, що H3 вдалося вивести два невеликі супутники на орбіту. Запуск був тестовим польотом, який прокладає шлях для переходу програми до комерційних операцій і конкуренції з іншими постачальниками послуг запуску, такими як компанія SpaceX.
Маюкі Нііцу, менеджер проєкту H3 у MHI, заявив на прес-конференції, що компанія буде продавати послугу як надійну та точну, відповідно до традицій японського виробництва.
Хоча США та Китай є світовими лідерами з точки зору космічних програм, Японія прагне зайняти нішу в таких сферах, як наукові дослідження та видалення космічного сміття, а також моніторинг стихійних лих і зміни клімату. H3 є першою новою ракетою країни за 22 роки.
Ракета-носій H3 з киснево-водневим двигуном є дешевшою і потужнішою наступницею ракет серії H2A/H2B, які розпочали регулярні польоти в 2001 році і повинні бути виведені з експлуатації до кінця березня наступного року. Головна мета H3 – зберегти репутацію надійності, створену H2A та H2B, які разом здійснили 56 успішних польотів із 57 запусків.
Важливо, що нова ракета має на меті скоротити витрати на запуск вдвічі до $ 50 млн. За даними JAXA, вартість запуску РН Falcon 9 компанії SpaceX складає $ 62 млн для одноразової ракети та $ 49 млн для багаторазової. Зменшення вартості спрямоване на те, щоб зробити ракету-носій більш конкурентоспроможною на світовому ринку та отримати більшу частку після того, як російська ракета «Союз» зникла з ринків після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року.
Масаші Окада, керівник проєкту H3 у JAXA, сказав, що однією з найбільших переваг H3 є швидкий термін виконання її запуску. Оскільки ракету можна зібрати дуже швидко на місці запуску, за його словами, стане можливим запускати дві ракети на місяць з космічного центру Танегасіма. Вона також має набагато більшу вантажопідйомність, що ідеально підходить для запуску угруповань супутників, додав він.
Компанія MHI збирається взяти на себе операції із запуску від JAXA і планує здійснювати шість запусків на рік.
«Наразі наша виробнича потужність становить п’ять-шість ракет [H3] на рік, але завдяки необхідним інвестиціям ми хотіли б збільшити потужність до 10 ракет на рік», – сказав Масаюкі Егучі, голова оборонного та космічного сегменту MHI, додавши, що виробниче підприємство поблизу Нагої має можливості для розширення.
Поточний обсяг продажів MHI від космічного бізнесу становить близько 50 млрд ієн ($ 332 млн), або близько 1% загального доходу компанії. Значна частина цього надходить від продажу ракет. Масаюкі Егучі сказав, що компанія планує збільшити продажі на 20-30%.
«Я вважаю, що ми наближаємося до рівня цін, який буде конкурентоспроможним у всьому світі», – сказав Масаюкі Егучі. Він додав, що компанія прагне досягти своєї мети – знизити ціну вдвічі до того часу, коли кількість запусків H3 досягне 10 або 15. За його словами, дешева ієна також повинна допомогти.
Запуск знаменує собою другий випробувальний політ H3 за 11 місяців після того, як перша спроба зазнала невдачі 7 березня, коли через помилку не вдалося запустити двигун другого ступеня. Це змусило JAXA перервати місію та втратити корисне навантаження ALOS-3 (Advanced Land Observing Satellite-3) вартістю 28 мільярдів ієн ($ 186 млн).
Щоб уникнути подібної катастрофи, на борту другої ракети H3 був макет корисного навантаження вагою 2,6 т та два крихітних супутники – 70-кілограмовий супутник оптичного спостереження CE-SAT-1E, розроблений компанією Canon Electronics, і 5-кілограмовий кубсат для створення інфрачервоних зображень TIRSAT. H3 мала випустити два супутники на висоті близько 680 км, а потім імітувати випуск 2,6-тонного макета перед повторним входженням в атмосферу. Очікується, що другий ступінь і макет корисного навантаження впадуть в Індійський океан.
H3 здатна відправити 6,5 т корисного навантаження на геостаціонарну орбіту і 4 т на сонячно-синхронну орбіту.
Головною особливістю ракети є її перший ступінь, у якому використовується набагато простіша конструкція двигуна, відома як система розширювального циклу. Це знаменує прорив, що дозволяє різко скоротити кількість компонентів і витрати на виробництво при одночасному підвищенні надійності двигуна.
Оригінальна конструкція системи розширювального циклу була розроблена у США понад 60 років тому і використовувалася у верхніх ступенях різних ракет. H3, однак, є першою ракетою, що використовує цю систему для розгінного ступеня.
JAXA та компанія MHI розпочали розробку ракети-носія H3 у 2014 році, вартість якої склала 219,7 мільярда ієн (близько $ 1,32 млрд).
