30 червня 2020 р. Головне управління Держпродспожив служби в Одеській області звернулося до населення із застереженням щодо небезпеки купання у морській воді біля узбережжя Одеси через цвітіння (спалах біомаси) та подальше розкладання водоростей, Також було рекомендовано утриматись від споживання морської риби, мідій які було виловлено на одеському прибережжі та в причорноморських лиманах через можливе накопичення в них токсинів, які виділяються синьо-зеленими водоростями під час їх цвітіння.
Вода стала як кисіль, жовто-брудно-зеленого кольору. Водорості, прибиті до узбережжя течіями, за високої температури води і повітря почали гнити та спричиняти сморід.
Уявлення про те, який вигляд в цей період мала морська вода уздовж північного узбережжя Одеського регіону дають фотознімки наведені нижче.
Таке ж явище цвітіння синьо-зелених водоростей, але в більших масштабах, спостерігалось у червні 2019 р.
Зрозуміло, що у фахівців, які займаються дослідженням моря, мешканців і відпочиваючих на Одеському узбережжі виникло питання: “Що спричинило появу такої кількості водоростей вздовж північного узбережжя одеської рекреаційної зони?” Відповідь на нього дають супутникові знімки концентрації хлорофілу «а» в північно-західній частині Чорного моря, отримані в період 28.06.-30.07.2020 р.
На знімках добре видно факели цвітіння водоростей в північно-західній частині Чорного моря, з максимальними значеннями концентрації хлорофіла «а», які простягаються від пригирлових областей річок Дніпро-Південний Буг (Дніпровсько-Бузький лиман), Дністер (Дністровський лиман), Дунай у бік моря. Тобто, основним чинником цвітіння морських вод є стік річок, води яких містять велику кількість поживних (біогенних) речовин для розвитку водоростей. При прогріві води до оптимальних для інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей значень (»24°С), осередки їх цвітіння спочатку виникають в лиманах-естуаріях, де зменшується транспортуюча здібність потоку. А потім, у разі збільшення стоку річок в період зливових паводків, водорості, разом з поживними речовинами, які забезпечують їх розвиток, виносяться до моря.
Гідроекологічні умови в Одеськомй районі північно-західної частини Чорного моря формуються під впливом трансформованих річкових вод, які надходять з Дніпровсько-Бузького лиману. Ступінь впливу залежить від обсягів стоку Дніпра і Південого Бугу, а також від вітрових умов. При виході з Дніпровсько-Бузького лиману трансформовані річкові води розтікаються по поверхні моря у вигляді факелу, який, в залежності від вітру, може бути орієнтований в двох можливих напрямках. При домінуванні північних і північно-західних вітрів, вісь факелу спрямована на південний захід і його вплив на Одеський район мінімальний. У другому варіанті розповсюдження вод, що надходять з лиману до моря, їх факел простягається на захід над Одеської банкою і вздовж північного узбережжя північно-західної частини Чорного моря, досягаючи берегів Одеси. Цьому сприяють вздовжберегові теченії, які мають інтенсивність більшу, ніж течії у відкритій частині моря. Такі випадки мають місце при південно східних і південних вітрах.
Супутниковий знімок за 28.06.2020 р. зафіксував саме другий варіант, коли факел максимальних концентрацій хлорофілу «а» витягнувся уздовж району Одеської банки та північного узбережжя і досяг східної межі Одеської затоки. За даними спостережень в порту Південний, в цей день, домінували вітри південного напрямку зі швидкістю до 5 м/с. В наступні дні факел змінив свій напрямок на південний захід, внаслідок чого цвітіння синьо-зелених водоростей уздовж узбережжя Одеси не набуло такої інтенсивності, як у червні 2020 р.
Отже, використання супутникової інформації щодо просторово-часової мінливості концентрації хлорофіллу «а» на акваторії північно-західної частини Чорного моря дозволило встановити, що спалах біомасси водоростей в прибережній рекреаційній зоні північного узбережжя Одеського району моря 28-30 червня 2020 р. був спричинений проникненням забруднених вод з Дніпровсько-Бузького лиману. Наведені супутникові знімки свідчать, що в літній період концентрація хлорофіллу «а» може використовуватись як індикатор проникнення і впливу трансформованих вод річкового стоку на гідроекологічні показники північно-західної частини Чорного моря.
Ю.С.Тучковенко – доктор географічних наук, професор кафедри океанології та морського природокористування Одеського державного екологічного університету.
