12 травня NASA повідомило, що відмовилося від запланованої місії на Місяць свого крихітного кубсата Lunar Flashlight, метою якого була демонстрація декількох нових технологій для пошуку водяного льоду у постійно затемнених кратерах поблизу південного полюса Місяця.

КА Lunar Flashlight розміром з портфель був запущений на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX у грудні 2022 року. Він був додатковим корисним навантаженням під час місії, головною метою якої було відправити на Місяць роботизований посадковий модуль Hakuto-R приватної японської компанії ispace.

Lunar Flashlight також мав вийти на навколомісячну орбіту. Але у нього виникли проблеми з демонстраційною технологічною силовою установкою, оскільки вона не змогла створити достатню тягу, щоб досягти місячної орбіти, як планувалося. Команда управління місією вирішувала проблему майже 6 місяців, але не змогла її подолати. Оскільки кубсат не може здійснювати маневри, щоб залишатися у системі Земля-Місяць, NASA оголосило про припинення запланованої місії Lunar Flashlight.

Мініатюрна рушійна система Lunar Flashlight була новим типом технології, в якій використовувалися 3D-друковані деталі та «зелене» паливо. Схоже, що система подачі палива двигунів була забита якимось сміттям (можливо, металевою стружкою або порошком), що заважало їм працювати на повну потужність, повідомили представники NASA.

Члени команди місії випробували кілька тактик для видалення цього сміття, включно з підвищенням тиску палива до рівнів, що значно перевищують норму. Але нічого не спрацювало вчасно, щоб зонд вийшов на заплановану навколомісячну орбіту.

«Lunar Flashlight був дуже успішним з точки зору того, що він був випробувальним стендом для нових систем, які ніколи раніше не літали в космос, – заявив Крістофер Бейкер, керівник програми з технологій малих космічних апаратів в Управлінні місій космічних технологій у штаб-квартирі NASA у Вашингтоні, округ Колумбія. – Ці системи та уроки, отримані під час роботи з Lunar Flashlight, будуть використовуватися для майбутніх місій».

Серед цих успіхів, за словами офіційних осіб NASA, були бортовий комп’ютер кубсата Sphinx, малопотужний, стійкий до радіації варіант, розроблений Лабораторією реактивного руху агентства, і модернізований радіоретранслятор зонда, відомий як Iris. «Завдяки новій можливості точної навігації, радіостанція може використовуватися майбутніми малими космічними апаратами для зближення та посадки на космічні тіла Сонячної системи», – йдеться у заяві NASA.

Команда управління місією також успішно випробувала чотирилазерний рефлектометр Lunar Flashlight, припустивши, що він справді міг помітити водяний лід на дні місячних кратерів. «Це розчарування для наукової групи та для всієї команди Lunar Flashlight, що ми не зможемо використовувати наш лазерний рефлектометр, щоб проводити вимірювання на Місяці, – заявила Барбара Коен, головна дослідниця місії в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA в Грінбелті, штат Меріленд. – Але, як і щодо всіх інших систем, ми зібрали багато даних про продуктивність інструменту під час польоту, які будуть неймовірно цінними для майбутніх ітерацій цієї техніки».

Але Lunar Flashlight не обов’язково мертвий. Більшість систем зонда все ще функціонують добре, і NASA може в кінцевому підсумку призначити йому нове завдання. «Пройшовши повз Місяць, Lunar Flashlight тепер рухається назад до Землі та пролетить повз нашу планету, наблизившись приблизно на 40 000 миль (65 000 км) 17 травня, – йдеться у повідомленні агентства. – Потім кубсат продовжить рух у глибокий космос і вийде на орбіту навколо Сонця. Він продовжує підтримувати зв’язок з операторами місії, і NASA зважує варіанти майбутнього застосування космічного апарата».