25 січня у Брюсселі розпочала роботу 14-а Космічна конференція ЄС, яка триватиме до 26 січня.
У своєму виступі на відкритті Конференції комісар Європейської комісії з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон (Thierry Breton) окреслив перспективи європейської космічної галузі.
Зокрема, Т.Бретон відмітив, що «космос за визначенням є спірною областю. Нещодавнє російське протиракетне випробування підтвердило це. Космос – це стратегічна область, де зараз змагаються великі держави. Ми не можемо бути наївними. Європа має захищати свої інтереси та свободу діяти в космосі».
Т.Бретон окреслив чотири пріоритети для європейської космічної галузі на 2022 рік.
Першим пріоритетом він визначив консолідацію існуючих космічних активів для протистояння майбутнім викликам.
Galileo – найкраща у світі супутникова навігаційна система. Проте конкуренти рухаються швидко. Прийнято рішення прискорити розгортання другого покоління системи. Очікується отримання та запуск першого супутника 2-го покоління у 2024 році.
Copernicus – найкраща система спостереження за Землею у світі. Однак вона також стикається зі зростаючою і дуже гострою конкуренцією з боку приватних акторів. Зберігаючи основи Copernicus, необхідно переосмислити, як система працює і як вона може краще відповідати зростаючим потребам та стати більш «зеленою» (екологічною), більш цифровою та більш реактивною.
Відносно систем запуску, Європа має історичні пускові установки Ariane і Vega, які є результатом десятиліть інвестицій і накопичених ноу-хау. Але тут також існує сильна конкуренція. Необхідно розробити повноцінну стратегію запуску для Європи, яка забезпечить її потреби, її глобальне положення та її автономію на наступні 20-30 років. Незабаром планується впровадження Європейського альянсу космічних систем запуску, щоб визначити технологічну дорожню карту та цілісний європейський підхід до космічних запусків, поєднуючи необхідність консолідації існуючих – і незамінних – пускових установок, одночасно встановлюючи правильну основу для появи малих і мікро-систем запуску.
Другим пріоритетом є підготовка Європи на реалії завтрашнього дня, передбачення майбутніх викликів та уникнення потенційних стратегічних залежностей.
По-перше, Європа повинна оснастити себе інфраструктурою космічного зв’язку.
Друга важлива ініціатива — це визначити європейську стратегію управління космічним рухом.
Окрім цих двох ініціатив, для Європи необхідно розробити реальну стратегію для стимулювання інновацій у космосі. Це третій пріоритет. У якості прикладу реалізації цього пріоритету Т.Бретон об’явив про запуск спільно з Європейським інвестиційним фондом (EIF) інвестиційного фонду CASSINI Space, який залучить інвестиційний потенціал у розмірі щонайменше € 1 млрд для підтримки космічних стартапів.
Останній пріоритет стосується оборонного аспекту європейської космічної політики.
Крім традиційних оборонних областей, Європа стикається з новими загрозами в нових стратегічних і суперечливих областях. Це стосується кібер-середовища, це також стосується космосу, оскільки космос має вирішальне значення для європейської безпеки.
Для протидії цим новим загрозам запропоновано розробити та до наступного року представити Європейську космічну оборонну стратегію (Space & Defence Strategy).
