12 квітня на сайті МІА «Казінформ» було опубліковано інтерв’ю голови Аерокосмічного комітету Міністерства цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Республіки Казахстан (РК) – Національного космічного агентства РК («Казкосмос») Баубека Оралмагамбетова, в якому він розповів про космічну галузь країни, наукові проєкти та розвиток інформаційних космічних технологій.

За його словами, розвиток космічної діяльності країни здійснюється за п’ятьма напрямками, які взаємопов’язані, взаємозалежні та послідовно розвиваються. Саме цей процес комплексної космічної діяльності, сталий розвиток усіх напрямків дає право говорити про систему космічної галузі країни.

Перший напрямок – наукові космічні дослідження – фундаментальні та прикладні. Голова «Казкосмосу» зазначив, що казахстанський космос розпочався з науки. Це фундаментальні дослідження, які проводять Астрофізичний інститут імені Фесенкова та Інститут іоносфери. Сюди входять дослідження далекого та ближнього космосу, сонячно-земних зв’язків, у рамках яких здійснюється моніторинг унікальних космологічних об’єктів Всесвіту. Крім того, вони намагаються вирішити проблеми моделювання великих астрономічних систем і створити метод діагностики та прогнозування стану космічного простору навколо Землі.

Також цими організаціями ведуться дослідження прикладного характеру, такі як розробка супутникових технологій, створення приладів та розвиток систем спостереження за навколоземним космічним простором. Ці критичні технології спрямовані на збільшення внеску Казахстану у розвиток супутникової індустрії, а також на розвиток навичок та компетенцій казахстанських інженерів.

Другий напрямок – виробництво космічної техніки, що передбачає створення космічних апаратів у контексті застосування прикладних наукових розробок. 30 березня 2023 року в промислову експлуатацію було здано складально-випробувальний комплекс космічних апаратів (СкВК КА), розташований на території Національного космічного центру в Астані. СкВК КА призначений для проєктування, виготовлення, складання та випробування супутників масою від 100 до 6 000 кг. У комплексі є 5 виробничих та 6 випробувальних ділянок, 3 лабораторії. Робота комплексу, включаючи компетенцію фахівців, сертифікована міжнародним партнером, компанією Airbus, що дозволить надалі залучати міжнародні замовлення.

За словами Б. Оралмагамбетова, у казахстанських спеціалістів є всі навички для експлуатації такого високотехнологічного комплексу. Вони пройшли навчання на європейських виробничих майданчиках з англійськими та французькими інженерами. У результаті спільна команда під керівництвом казахстанських інженерів у 2018 році реалізувала проєкт зі створення технологічної космічної системи під назвою «Казахстанський науково-технічний супутник» (Kazakhstan Scientific and Technological Satellite, KazSTSat), яка включає в себе п’ять нових технологій. Цей супутник знаходиться на орбіті вже 5 років, і очікується, що він буде працювати щонайменше 7 років.

Цього року планується замовлення на проєктування угруповання супутників ДЗЗ середньої роздільної здатності KazEOSat-MR, яке складатиметься з не менш ніж трьох космічних апаратів. Робота з їх розробки та виготовлення здійснюватиметься із застосуванням раніше отриманих казахстанськими інженерами досвіду та технологій у рамках створення технологічного супутника KazSTSat. За словами керівника «Казкосмосу», на сьогоднішній день на СкВК КА казахстанські спеціалісти можуть забезпечити виконання 100% робіт зі складання та випробування супутників, 50% робіт – з проєктування супутників ДЗЗ та не більше 10% у частині проєктування телекомунікаційних супутників.

Третій напрямок – надання послуг запуску. Казахстан є власником першого та найбільшого у світі космодрому «Байконур», який знаходиться в оренді рф до 2050 року. Незважаючи на орендні відносини, Казахстан володіє космічним ракетним комплексом «Зеніт», який виведений з оренди в 2018 році з метою подальшої модернізації в рамках реалізації спільного з рф проєкту «Байтерек», за умовами якого казахстанська сторона відповідає за модернізацію стартового майданчика, а російська сторона – за створення екологічно безпечної ракети-носія «Союз-5». Цей проєкт дає можливість казахстанським технічним фахівцям підвищити кваліфікацію при роботі з конструкторською документацією, експлуатації та обслуговуванні ракетно-космічного комплексу «Зеніт», який повністю обслуговується місцевими спеціалістами.

Довідково: За оцінками західних спеціалістів, подальша реалізація проєкту «Байтерек» залишається під питанням. Проєктування РН «Союз-5» почалося у 2015 році, і тоді планувалося почати льотні випробування у 2022 році. Станом на 2023 рік ракета все ще перебуває на стадії попереднього проєктування, і лише деякі елементи конструкції, такі як паливні баки, пройшли деякі тести. Ракету планували використовувати для міжнародних комерційних запусків і отримувати прибуток, але санкції, запроваджені США проти росії після анексії Криму, не дозволяють запускати на російських ракетах супутники, що містять американські компоненти. Це означає, що «Союз-5» більше не має комерційного потенціалу, а ринок для його використання дуже обмежений. Це змусило владу Казахстану оцінити доцільність подальшого фінансування проєкту «Байтерек». Схоже, що казахстанська сторона шукає спосіб вийти з проєкту без сварки з російською, і вони знайшли формальний привід для гальмування співпраці, подавши позов до Арбітражного суду Міжнародного фінансового центру Астани (AIFC) у листопаді 2022 року. Позов, за яким почався судовий процес, подано «Спільним казахстансько-російським підприємством «Байтерек» до російського АТ «Центр експлуатації об’єктів наземної космічної інфраструктури» (АТ «ЦЕНКІ»). Сума позову становить 13,5 млрд тенге (2 млрд рублів або $ 30,3 млн). Офіційна причина подання позову – невиконання російською стороною своїх зобов’язань за контрактом на будівництво комплексу «Байтерек». Згідно з вимогами казахстанської сторони, росія повинна була провести оцінку впливу на навколишнє середовище запланованої для цього стартового комплексу ракети «Союз-5», але не зробила цього. Важливо, що ні ЦЕНКІ, ні «Роскосмос» не мають достатньо коштів для проведення такої оцінки. Їхнє фінансування залежить від російського уряду, тому оцінка також потребує дозволу російського уряду. Суд постановив стягнути необхідну суму з ціни за договором, і для забезпечення цього рішення у березні 2023 року Служба судових приставів Республіки Казахстан заарештувала майно ЦЕНКІ та заборонила вивозити з країни матеріальні цінності та активи, а її керівнику заборонено залишати Казахстан до закінчення слідчих дій. Арешт майна ЦЕНКІ є лише наслідком глибоких протиріч у проєкті «Байтерек», який Казахстану вже не вигідний.

Четвертий напрямок – це експлуатація космічних апаратів та наземних комплексів управління. Мова йде про роботу трьох супутникових систем Казахстану, що складаються з 5 космічних апаратів. Це супутники зв’язку та мовлення Kazsat-2, Kazsat-3 та наземні комплекси управління – центри космічного зв’язку «Акколь» та «Коктерек». Успішну експлуатацію космічної системи зв’язку Kazsat здійснює АТ «Республіканський центр космічного зв’язку».

АТ «Національна компанія Kazakhstan Gharysh Sapary» забезпечує роботу двох супутників ДЗЗ KazEOSat-1 і KazsEOSat-2, а ТОВ «Ghalam» – веде штатну експлуатацію супутника технологічного призначення KazSTSat. Всі ці апарати створено за участю казахстанських інженерів-конструкторів.

П’ятий напрямок – послуги на основі космічних технологій. Одним із прикладів є надання послуг супутникового зв’язку. Супутники зв’язку KazSat-2 і KazSat-3 на 100% забезпечують потреби Казахстану у послугах зв’язку та телерадіомовлення. Тут не лише значний внесок в економіку країни, а й інформаційна незалежність держави. Також «Республіканському центру космічного зв’язку» поставлене завдання забезпечити інтернетом віддалені населені пункти, де неможливо забезпечити зв’язок наземними лініями. Минулого року проєкт було реалізовано у 10 селах, цього року належить забезпечити інтернетом ще 176 сіл у регіонах Казахстану.

Казахстанські супутники ДЗЗ здійснюють космічну зйомку, що дає об’єктивний моніторинг всіх змін природного та антропогенного характеру. Компанією Kazakhstan Gharysh Sapary вже створені і функціонують близько 40 геосервісів для галузевих державних органів. Застосування цих технологій у країні також еволюціонувало. Наприклад, якщо на першому етапі надавалися лише космічні знімки, то на другому етапі надавався аналіз та інтерпретація космічних знімків, то на даний час, на третьому етапі, йде прив’язка до бізнес-процесів держорганів, аж до надання державних послуг на порталі. Яскравим прикладом є платформа для надрокористувачів www.minerals.gov.kz, де надрокористувачі можуть подавати заявки на отримання ліцензії на видобуток та розвідку твердих корисних копалин.

Надалі такий підхід може бути використаний для інших галузей, з повним оцифруванням даних та прив’язкою до бізнес-процесів державних органів. Ще один приклад – платформа JerInSpectr, призначена для моніторингу раціонального використання земель для проведення профілактичного контролю без відвідування суб’єкта (об’єкта) із застосуванням даних ДЗЗ.

Також Б. Оралмагамбетов відзначив комерціалізацію наукових проєктів, яка стала можливою завдяки розробкам казахстанських вчених в інформаційно-космічних технологіях. Серед них система екстреного виклику при аваріях і катастрофах (EVAC) та навігаційна система Transit з електронними пломбами на великовантажних автомобілях, яка зараз доопрацьовується.

Серед головних завдань, як керівника «Казкосмосу», він назвав збереження та збільшення казахстанських космічних угруповань: супутників ДЗЗ, зв’язку та мовлення, а також розширення послуг на основі космічних технологій. І зроблено це має бути на основі власних технологій та за участю казахстанських спеціалістів.