Повідомлення про випробування Китаєм нової ракетної системи, відомої як система фракційного орбітального бомбардування (Fractional Orbital Bombardment System, FOBS), викликали занепокоєння щодо розвитку військового потенціалу держави з ядерною зброєю та наслідків цього для Сполучених Штатів.

Під час випробувань, проведених у липні та серпні, ракета була запущена на навколоземну орбіту, потім знову увійшла в атмосферу і випустила маневрений ударний блок, який рухався на гіперзвуковій швидкості. Такі ракетні системи великої дальності можуть нести ядерні або неядерні боєголовки. Не маючи офіційних пояснень від китайського уряду, деякі американські коментатори поспішили припустити найгірше – нову здатність Китаю бомбардувати Сполучені Штати з космосу ядерною зброєю.

1 листопада експерти британського Університету Лестера (University of Leicester) доктор Бледдін Боуен (Dr. Bleddyn Bowen) і доктор Камерон Хантер (Dr. Cameron Hunter) представили аналітичний огляд, у якому оцінили технічні і політичні наслідки цієї нової системи, а також чи виправдані ці побоювання.

Автори стверджують, що малоймовірно, що Китай розробив та використав нові технології: система не змінює баланс сил на орбіті Землі і не відкриває нову фазу вразливості Америки перед китайською зброєю.

Проте випробування цієї технології посилило існуючі тенденції зростання страху та недовіри до Китаю в Сполучених Штатах.

Автори стверджують, що політики та експерти не повинні ставитися до прототипів зброї або до подібних льотних випробувань як до масового розгортання нових систем озброєння. Багато військових технологій розроблено та випробувано, але лише деякі з них приймаються на озброєння та змінюють баланс сил. Автори закликають стримано реагувати та дають ряд рекомендацій для політиків, зокрема:

• 1. Сполучені Штати та інші країни не повинні поспішати реагувати на розвиток непродуманих збройних технологій.
• 2. Потрібен розширений діалог щодо безпеки космічного простору в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
• 3. Державам світу слід посилити міжнародні угоди з безпеки космічного простору, такі як Конвенція ООН про реєстрацію об’єктів, запущених у космічний простір, з метою впровадження прозорого режиму управління космічним рухом і забезпечення регулярного обміну даними про ситуаційну обізнаність між державами та приватними компаніями.