Об’єднання
інноваційно-космічних кластерів

Трамп офіційно висунув кандидатуру генерала Космічних сил Гетлайна на посаду керівника операції «Золотий купол»

Про це оголосило Міністерство оборони 18 червня 2025 року. Кандидатура подана до Комітету Сенату з питань збройних сил. У повідомленні йдеться про призначення Гетлена з його нинішньої посади заступника начальника космічних операцій – другого за рангом офіцера Космічних сил – до керівника системи протиракетної оборони для Сполучених Штатів, створеної за зразком ізраїльського «Залізного купола», яку Трамп назвав одним із головних пріоритетів національної безпеки своєї адміністрації. 

Ініціатива «Золотий купол» являє собою набагато більше, ніж окрему оборонну систему. Вона передбачає величезну «систему систем», яка об’єднуватиме наземні, морські, повітряні та космічні технології для захисту всієї території Сполучених Штатів від балістичних ракет, гіперзвукової зброї та інших повітряних загроз. Архітектура проєкту вимагатиме розгортання сотень супутників на кількох орбітах, що дозволить безперешкодно інтегрувати дані в режимі реального часу з космічних датчиків у наземні та повітряні оборонні мережі. Трамп заявив, що очікує, що це коштуватиме 175 мільярдів доларів.

Гетлен описав Золотий купол як такий, що за масштабом та амбіціями можна порівняти з Манхеттенським проектом – секретною спробою розробити атомну бомбу часів Другої світової війни.

Незважаючи на те, що проект «Золотий купол» відіграє важливу роль у оборонному порядку денному адміністрації, він став джерелом розбіжностей на Капітолійському пагорбі. Законодавці від обох партій висловили розчарування відсутністю конкретної інформації про те, що насправді передбачає ця ініціатива.

Також «Золотий купол» зазнав критики з боку експертів з оборони та законодавців, які попереджають, що це може дестабілізувати глобальну безпеку та спровокує нову гонку озброєнь та прискорення мілітаризації космосу. Проект може зіткнутись з суттєвими технологічними перешкодами. Перехоплення гіперзвукових ракет, які рухаються зі швидкістю більш ніж у п’ять разів швидше звуку та непередбачувано маневрують, залишається невирішеною проблемою. Відстеження таких загроз з космосу вимагає нових класів інфрачервоних та радіолокаційних датчиків, а самі перехоплювачі повинні бути швидкими, спритними та точними та перевершувати характеристики усього, що існує зараз.

Facebook
Twitter

 

Об’єднання інноваційно-космічних кластерів України