Китайським дослідникам вдалося суттєво покращити точність орбітального моделювання супутників навігаційної системи BeiDou-3, які раніше мали проблеми через асиметричне обладнання. Інноваційний гібридний метод, який поєднує фізичну модель Adjustable Box-Wing (ABW) з емпіричною моделлю ECOM2, знизив залишкові похибки лазерної далекометрії більш ніж на 60%, суттєво покращивши точність прогнозування орбіти в реальному часі.
Аномалії виникли після того, як деякі супутники, зокрема C223 і C222, були обладнані пошуково-рятувальними передавачами MEOSAR для середньої орбіти. Ці додаткові модулі змінили симетрію апаратів, що призвело до складнощів у моделюванні впливу сонячного тиску (SRP), з якими стандартна модель ECOM2 не справлялася належним чином.
Команда з університету Чан’ань представила своє дослідження 2 червня 2025 року в журналі Satellite Navigation. У ньому вони запропонували гібридну модель, яка поєднує переваги ABW та ECOM2 для відображення взаємодії сонячного світла з супутниками, що мають асиметричні MEOSAR-модулі. Для цього були створені два варіанти ABW — ABWX та ABWMX — залежно від сторони (+X або -X), на якій розташоване обладнання, і протестовані у порівнянні зі стандартними методами.
Окрім того, розроблено чотири гібридні стратегії (S1–S4), які інтегрують результати ABW у модель ECOM2. Найкращі результати показала конфігурація з припущенням, що обладнання змонтоване з боку +X: стандартне відхилення залишкових похибок знизилось із 7,8 см до 3 см. Для спрощення застосування в експлуатації дослідники створили апріорні моделі SRP на основі перетворення Фур’є даних ABW, що дозволяє вводити корекції без додаткових витрат ресурсів.
Розробка має потенціал і для інших глобальних навігаційних систем — таких як Galileo і GPS. Поєднуючи фізичну точність із можливістю використання в режимі реального часу, нова стратегія відкриває нові горизонти для інфраструктури супутникової навігації.
