Об’єднання
інноваційно-космічних кластерів

Китайський супутник-ретранслятор Queqiao-2 вийшов на місячну орбіту

Китайський супутник ретрансляції зв’язку Queqiao-2 вийшов на місячну орбіту 24 березня, прокладаючи шлях для місії з повернення зразків з дальньої сторони Місяця.

25 березня Національне космічне управління Китаю (China National Space Administration, CNSA) оголосило про те, що Queqiao-2 розпочав 19-хвилинний гальмівний режим напередодні о 16:46 UTC, що дозволило космічному апарату увійти у гравітаційне поле Місяця.

Очікується, що космічний апарат вийде на початкову місячну орбіту розміром 200 на 100 000 км. Оператори додатково змінять його орбіту та нахил, щоб вивести Queqiao-2 на високоеліптичну «заморожену» орбіту розміром 200 на 16 000 км.

Queqiao-2 матиме одночасну пряму видимість як з наземними станціями на Землі, так і з дальньої стороною Місяця на великих ділянках цієї 24-годинної орбіти. Ця заморожена орбіта має бути дуже стабільною та не потребувати особливого обслуговування, збільшуючи тривалість місії.

Китай має намір запустити свій космічний корабель Chang’e-6 у травні, щоб спробувати зібрати зразки зі зворотного боку Місяця. Зворотний бік Місяця ніколи не звернений до Землі, оскільки гравітація планети сповільнила обертання Місяця з часом. Таким чином, Queqiao-2 необхідний для забезпечення зв’язку у ході місії.

Queqiao-2 був запущений на ракеті Long March 8 з космодрому Веньчан 19 березня. Космічний апарат вирушив у 112-годинну подорож до Місяця. Космічні організації Китаю не надали оновленої інформації про маневри щодо корекції траєкторії, реалізовані під час польоту.

На борту ракети-носія також знаходилися два місячні космічні апарати меншого розміру – Tiandu-1 і Tiandu-2. Вони виконали синхронізовані запуски власних двигунів о 17:43 UTC і успішно вийшли на місячну орбіту.

Експериментальні супутники літатимуть на місячній орбіті у визначеному порядку та проводитимуть випробування для перевірки навігаційних та комунікаційних технологій. Це перші супутники із запланованого ширшого угруповання Queqiao, призначеного для забезпечення місячної навігації та послуг зв’язку. Під час випробувань будуть використовуватися методи лазерного визначення дальності між супутниками та Землею, а також методи мікрохвильового визначення дальності між супутниками.

Супутник Queqiao-2 вагою 1200 кг має 4,2-метрову параболічну антену і є частиною планів Китаю щодо майбутнього дослідження Місяця та кроком до будівництва місячної бази у 2030-х роках.

Очікується, що після надання допомоги в рамках місії Chang’e-6 він підтримуватиме поточну місію місячного посадкового апарата та місяцехода Chang’e-4, яка стала першою в історії посадкою на зворотному боці Місяця. Він також змінить свою орбіту на 12-годинний період для підтримки місії Chang’e-7 у 2026 році і пізнішої місії Chang’e-8.

Ці наступні місії будуть націлені на південний полюс Місяця, щоб виявити летючі речовини та потенційні ресурси на Місяці. Остання також випробовуватиме методи використання ресурсів на місці, наприклад використання місячного реголіту для виробництва цегли. Ці місії є попередниками у реалізації проєкту Міжнародної місячної дослідницької станції (International Lunar Research Station, ILRS).

Facebook
Twitter

 

Об’єднання інноваційно-космічних кластерів України