Об’єднання
інноваційно-космічних кластерів

Україна повернеться в зону стабільності, та як нові реалії дозволять їй отримати надсучасні космічні технології

Ще до початку війни космічна спільнота України почала об’єднуватися у регіональні кластери*, тобто об’єднання виробників, які тісно співпрацюють між собою, діляться технологічними здобутками і спільно виконують регіональні замовлення, заробляючи кошти на подальший розвиток.

На початку року був проведений об’єднавчий з’їзд і з’явилося Всеукраїнське об’єднання інноваційно-космічних кластерів (ВОІКК). Тоді ми спілкувалися з Головою Об’єднання Євгеном Рокитським і він розповів про деякі особливості кластерної екосистеми в космічній галузі. Війна в Україні внесла зміни в діяльність об’єднання, але галузь все ж таки працює. Як саме, запитали у пана Євгена?

Голова ВОІКК Євген Рокитський

Що встигли до війни?

Станом на початок 2022 року були створені регіональні інноваційні космічні кластери «Слобожанський», «Дніпровський», «Причорноморський», «Поліський» та Карпатський, які покривають всю без виключення територію України. А найпершим в Україні за ініціативою виробника аерокосмічної продукції — харківського «ФЕД» — було створено кластер «Мехатроніка», що об’єднує партнерів цього підприємства. 

Продукція харківського ФЕД використовується і на небі, і на землі. 

В Україні існує когорта команд інноваторів в технологіях для космосу (паливні, мехатронічні, оптоелектронні), однак їх серйозною підтримкою — в першу чергу фінансовою — не займається жодна державна установа, навіть ті, в статутах чи положеннях яких закріплені такі цілі й задачі.  Однозначно не вистачає державного фінансування проривних космічних технологій, які б визначили обличчя України в перспективних міжнародних космічних проектах, а інноваційним екосистемам — підтримки їх інституційного розвитку базовими для них регіонами.

Тому були сформовані пропозиції для органів державної влади, територіальних громад і бізнесу. ВОІКК взяло на себе задачу просування на загальнодержавному та міжнародному рівнях космічних сервісів, а також опрацювання спільно зі споживачами конкретних моделей їх використання.

Очевидно, що ідуча нині війна «підсвітила» величезну роль космічних спостережень для аналізу та прогнозу викликів безпеки, стану біоресурсів, урбаністичної та транспортної інфраструктури, а також  космічних телекомунікацій, зокрема систем супутникового звязку.

Тому зараз кластери тісно співпрацюють з військово-цивільними обласними державними та міськими адміністраціями, а також деякими ОТГ. Наприклад Поліський та Причорноморський кластери не лише уклали відповідні меморандуми з Житомирською та Одеською ОДА, але й щоденно наповнюють їх конкретними реалізованими проектами, зокрема здійснюють аналіз безпекової ситуації, незаконного видобування бурштину на Поліссі, прогнозують стан виноградників у Бесарабії і т.і.

Другий важливий напрямок — міжнародне співпробітництво, адже у космічній галузі відбувається перехід на його новий рівень, коли відбувається однорангова взаємодія державних агенцій, транснаціональних корпорацій та об’єднань підприємств при реалізації значних міжнародних проектів. Такі ініціативи як наприклад, організація міжнародної виставки аерокосмічної промисловості, участь у створенні та експлуатація значних супутникових угрупувань потребують задіяння ВОІКК можливостей різних регіонів держави та ресурсу законотворців і виконавчої влади.

Наразі геополітична вага України стрімко зростає на тлі руйнування існуючих десятиліттями конструктів регіону EMENA*, що варто мудро конвертувати у лідерство українських гравців космічного сектору  в низці ініціатив, що змінять ландшафт в стратегічних галузях промисловості.

Про «вікна можливостей» і критичний термін набутого потенціалу

Очевидно, що бойові дії на території України поставили підприємства її космічної галузі перед викликами забезпечення стабільної діяльності. Підприємства, задіяні в актуальних проектах спробували перенести якщо не виробничу базу, так хоча б людський/інтелектуальний капітал на майданчики, які дозволяють продовження досліджень і розробок. Специфікою галузі є надзвичайна швидкоплинність процесів, і якщо у 2020 році говорили про кількарічне «вікно» актуальності накопиченого українського інтелектуального «космічного» капіталу, створеного переважно у попередні десятиліття, то саме на 2022-23 роки припадає цей критичний термін. Саме тому бажана не зупинка процесів в умовах війни, а їх релокація, принаймні тимчасова, у «зелені» за рівнем загроз регіони України та сусідні країни.

 Деякі компанії з іноземних капіталом, що мали свої центри досліджень та розробки ракетно-космічних технологій у Дніпрі, та відповідально ставилися до ознак зростання операційних ризиків, понесли додаткові витрати, але вчасно перенесли у сусідні країни важливу складову свого капіталу — переважно «чоловічі» колективи розробників та інженерів. Винайняте житло цим співробітникам та нові офісні й промислові приміщення, виплачується відповідно проіндексована зарплата, але я не уповноважений розкривати назви таких субєктів Дніпровської космічної екосистеми.

Про так і не прийнятий до війни закон про космічну програму України

З огляду на нові виклики, посталі перед Україною, та її нові геополітичні можливості, Космічна програма потребує докорінного перегляду.

Мета так званої «військової спецоперації»  була — повне знищення України, зокрема її потенціалу в стратегічних галузях промисловості, але попри великі втрати ми відчули цікавість до себе усього світу. Те, що Україна опинилася в центрі глобальних та регіональних геополітичних процесів дозволяє їй взяти на себе роль одного з лідерів переформатування космічної галузі та її вибухового зростання в регіоні між Середземним, Балтійським та Каспійським морями.

Для цього необхідно спертися на співпрацю із глобальними корпораціями — лідерами ринку космічних технологій та «перепрошити» державні інструменти підтримки та регулювання розвитку космічної галузі.

Так, наприклад, з урахуванням військової складовой, у космічній галузі перспективними на мій погляд є:

— Розробки засобів ракетного ураження на різні глибини — тут я поділяю глибоко опрацьовану концепцію, оприлюднену академіком В. П. Горбуліним, із поправкою на необхідність переведення їх виробництва та створення на мікроелементну базу, контрольовану західними демократіями, спільний пошук ринку збуту.

— Включення нашої держави в глобальну систему отримання та обробки данних як через участь у створенні, випробуванні та управлінні космічних засобів так і експлуатацію відповідної наземної інфраструктури .

— Створення засобів асиметричного впливу на недружні космічні об’єкти зокрема для протидії атакам на елементи комунікаційної інфраструктури держави.

З самого початку війни світові комерційні супутникові оператори нам дуже допомогли і зараз навіть готові оплатити створення для України кількох апаратів дистанційного зондування земної поверхні.  Чи не вплине це на власні плани розробки супутників?

Найважливішими аспектами розвитку супутникобудування є інвестиційна привабливість потужностей із складання супутників, доступ до надсучасної елементної бази та якісний персонал. За останні кілька років у нашому регіоні (Польща, Литва, Казахстан) виникли практично з нуля «фабрики» зі створення мікросупутників.

Якщо Україна повернеться в зону стабільності, нові геополітичні реалії швидше за все дозволятимуть їй отримати доступ до елементної бази та надсучасних технологій, кваліфікація наявного персоналу може бути швидко підвищена, то виробництво супутників та приладів до них, аж до серійного, в Україні стане реальністю.

Головна умова — його орієнтація на глобальні проекти, а не потреби лише України, а в такому разі не уникнути входження в альянси з кимось із провідних світових супутникобудівних корпорацій, створення спільних підприємств.

*Кластерами (з англ. cluster — зв’язка, обійма або група) називають поєднання кількох однорідних елементів, які виступають як самостійні одиниці і мають взаємодоповнюючі якості. В економіці це звичайно підприємства та інші організацїї, які об’єднуються для прискореного розвитку.

**EMENA — Europe, Middle East and Northern Africa — усталений геополітичний регіон ЄвропиБлизького Сходу та Північної Африки

Facebook
Twitter

Тематичні матеріали

Грудень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

 

Об’єднання інноваційно-космічних кластерів України