У рамках 16-ї Міжнародної морської та аерокосмічної виставки на о. Лангкаві (LIMA, 23-27 травня) вперше було проведено Міжнародний космічний форум Лангкаві (Langkawi International Space Forum, LISF).
Міжнародний космічний форум LISF був представлений як частина зусиль Міністерства науки, технологій та інновацій Малайзії (MOSTI), спрямованих на підвищення обізнаності про космос у регіоні. В організації форуму LISF взяли участь Малайзійське космічне агентство (MYSA), Малайзійська промислово-урядова група з високих технологій (MIGHT), а також компанія DUET Global
Під час LISF Прем’єр-міністр Малайзії Дато Сері Анвар Бін Ібрагім (Dato’ Seri Anwar Bin Ibrahim) висловив підтримку Стратегічного плану розвитку космічної промисловості Малайзії на період до 2030 року (SISP) та плану Малайзійського дослідження космосу до 2030 року (MSE).
Віце-прем’єр-міністр Малайзії Датук Сері Фаділла Юсоф (Datuk Seri Fadillah Yusof), представляючи Стратегічний план розвитку космічної промисловості Малайзії на період до 2030 року (SISP 2030), зазначив, що стратегічними цілями SISP 2030 визначені: розвиток технологій; залучення інвестицій та забезпечення належного фінансування; розвиток людського капіталу; створення стійкої структури управління.
Загальними цілями космічного сектора в Малайзії визначено створення 5 000 нових робочих місць і внесок 3,2 млрд малайзійських ринггітів (бл. $ 692 млн) у ВВП.
Проте, незважаючи на амбітність, деякі плани, висловлених під час форуму не мають чіткого напряму щодо стратегії їх реалізації.
SISP 2030 визначає стратегічною метою реалізацію трьох головних завдань:
будівництво космопорту для полегшення нових запусків і виробництва, пов’язаного з космосом;
розвиток операторів супутникового зв’язку;
інвестиції в супутникові технології для програм дистанційного зондування.
З представлених планів незрозуміло, чи буде Малайзія розробляти власні ракети-носії та супутникові угруповання, чи лише стане посередником для інших компаній і стартапів. Також незрозуміло, чи стосуються ці плани лише комерційної космічної галузі чи враховують поєднання оборонної та комерційної складових.
Те саме зауваження стосується стратегічних цілей SISP 2030. Незважаючи на амбітність, розробка цих стратегій, здається, не ґрунтується на реальних можливостях і, що більш важливо, обмеженнях країни. Наприклад: якщо ми розглядаємо напрямок № 1, «Технології», ми бачимо, що в розділі 2 SISP «Проблеми та виклики» є чітка згадка про «відсутність достатньої кваліфікації» та «відставання в технологіях і навичках». Але не визначено жодних заходів для вирішення цих проблем. Відсутність необхідних складових, таких як аерокосмічне виробництво, технології ракетних двигунів, апаратне забезпечення, технології мікросхем тощо, також стане серйозною перешкодою.
Для розвитку космічної економіки будь-якої країни необхідна фінансова підтримка з боку уряду. Проте жодних бюджетних асигнувань чи державних фінансових зобов’язань ще не зроблено для нової космічної економіки Малайзії.
Основна увага приділяється будівництву запропонованого космодрому для підтримки міжнародних компаній-носіїв. Але виникає питання: чому компанії, що надають послуги космічних запусків на своїх ракетах, мають перенести свою базу в Малайзію? Чи достатньо для цього майже ідеального (як стверджується) географічного розташування країни, як пропонувалося кількома спікерами під час конференції?
Якщо основна увага зосереджена на розбудові комерційної космічної галузі, то детальний бізнес-план, інвестиційні зобов’язання та фінансові стратегії повинні бути на передньому плані наступного етапу обговорення.
Геополітика матиме вирішальне значення для розвитку успішної та комерційно орієнтованої космічної екосистеми в регіоні. Наслідування європейської моделі не спрацює, тому буде необхідний інтелектуальний і політичний розвиток з врахуванням особливостей регіону. Малайзії потрібно буде відкрити нові канали діалогу з сусідніми країнами та Заходом.
Малайзія демонструє великі перспективи стати стратегічним космічним гравцем в Азії, оскільки космічна спільнота розвивається в нових космічних державах. Однак, по мірі того, як країна переходить до наступного етапу освоєння космосу, їй необхідно буде прийняти важливі рішення щодо співпраці з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, формуванню технологічних екосистем, досягнення балансу між комерційною та оборонною складовими для сталого розвитку. Малайзії також потрібно буде інвестувати значні кошти в дослідження та розробки (НДДКР) для розвитку нових технологій і людських ресурсів.
