Оскільки нові технології прокладають шлях для дозаправки супутників у космосі, Космічні сили США вивчають, як інтегрувати ці можливості у свої операції. Командно-штабні навчання під назвою «Parallax Rising 2.2» пролили світло на стратегічні та матеріально-технічні міркування, пов’язані з цією новою сферою.

Навчання, проведені наприкінці серпня в Командуванні космічних систем (Space Systems Command, SSC) в Ель-Сегундо, штат Каліфорнія, розглядали потенційний вплив дозаправки на орбіті на управління критично важливими активами на геосинхронній навколоземній орбіті. 3 січня SSC оприлюднило нові подробиці навчань.

Космічні сили зараз проводять «оцінку архітектури космічної мобільності та логістики», щоб визначити, як найкраще використовувати такі технології поряд з існуючими комерційними пропозиціями, йдеться в прес-релізі.

Навчання Parallax Rising 2.2 вийшли за рамки технічних аспектів дозаправки, заглибившись у політику та процедури, необхідні для того, щоб супутники отримували своєчасну матеріально-технічну підтримку, особливо в спірному космічному середовищі. Офіційні особи розглянули бажані типи заправників та інтеграцію комерційних послуг з можливостями Міністерства оборони для сценаріїв, коли конфлікт поширюється в космос. Під час навчань також розглядалося застосування досвіду дозаправки, отриманого ВМС та ВПС.

«У сьогоднішній перевантаженій і оспорюваній космічній сфері забезпечення стійкого маневрування супутників є пріоритетом для Космічних сил США», – заявили в SSC. На відміну від цього, американські військові традиційно запускають супутники на орбіту та обмежують їхні рухи для економії палива.

Занадто велика кількість маневрів – або для того, щоб уникнути уламків, або для того, щоб уникнути загрози з боку супротивника – може повністю витратити запаси палива супутника, зробивши його вразливим для атаки чи зіткнення. Але враховуючи те, що конкуренти приймають на озброєння маневрені космічні кораблі, керівники Космічних сил закликають до переходу до «динамічних космічних операцій», проведення яких можливе завдяки автономній дозаправці та іншим послугам на орбіті.

Підполковник Майкл Кіллінгс, заступник директора з обслуговування, мобільності та логістики SSC, зазначив, що мета динамічних космічних операцій полягає у забезпеченні того, щоб супутники могли підтримувати наземний конфлікт. «Parallax Rising було розроблено, щоб порівняти на контрасті кроки прийняття рішення, міркування щодо дозаправки та наслідки оспорювання космічного середовища», – сказав він.

Протягом трьох днів експерти досліджували питання дозаправки на орбіті з кількох точок зору: яким типам заправників надавати перевагу, коли конфлікт поширюється на космос, і чому? Як комерційні заправники будуть інтегровані з заправниками міністерства оборони? Які процедури дозаправки у ВМС і ВПС можуть бути застосовані до Космічних сил?

Наприклад, ВМС і ВПС мають власні парки танкерів для дозаправки літаків у польоті, але тепер вони починають використовувати комерційні послуги дозаправки. Космічні сили заявили, що планують використовувати комерційні послуги з дозаправки супутників, але також беруть участь у фінансуванні розробки спеціального транспортного засобу.

Серед учасників Parallax Rising 2.2 були члени польових командувань Космічних сил США, технічні радники з Aerospace Corp. [американської некомерційної корпорації, яка керує центром досліджень і розробок, що фінансується федеральним бюджетом] і керівники комерційної галузі.

«Результати останніх навчань будуть проаналізовані та розглянуті для обґрунтування майбутніх рішень щодо придбання та надання допомоги у розробці майбутньої архітектури Космічних сил США», – заявили в SSC.