Роботизований посадковий апарат, розроблений компанією Intuitive Machines, благополучно здійснив посадку на Місяць 22 лютого, ставши першим приватним космічним апаратом, який успішно дістався поверхні Місяця, і першим американським космічним апаратом, який зробив це за більш ніж півстоліття.

Посадковий апарат Nova-C під назвою Odysseus здійснив посадку у південному полярному регіоні Місяця о 23:23 UTC в рамках місії IM-1. Диспетчерам знадобилося приблизно 15 хвилин після посадки, щоб підтвердити, що вони отримують дуже слабкий сигнал від посадкового модуля на поверхні.

«Що ми можемо підтвердити, без сумніву, це те, що наше обладнання знаходиться на поверхні Місяця, і воно здійснює передачу», – сказав Тім Крейн, керівник польоту Intuitive Machines для спроби посадки.

Intuitive Machines відклала посадку на дві години, щоб виконати додатковий обліт Місяця. За повідомленням компанії, було виявлено, що лазерні далекоміри посадкового модуля, ключовий інструмент для точної посадки, не працювали належним чином. Команді управління довелося швидко завантажити виправлення програмного забезпечення, щоб дозволити посадковому модулю використовувати замість них корисне навантаження доплерівського лідара NASA, спочатку призначеного для демонстрації технології.

Odysseus стартував 15 лютого на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX, яка вивела космічний апарат на траєкторію польоту до Місяця. Після тестового запуску двигуна космічного апарата, що працює на рідкому кисні та метані, посадковий модуль виконав два маневри корекції траєкторії та 21 лютого вийшов на 92-кілометрову кругову орбіту навколо Місяця.

Це була перша посадка на Місяць космічного апарата приватної розробки. Це також була перша м’яка посадка на Місяць американського космічного апарата з часів останньої місії Apollo 17 у грудні 1972 року.

Місія IM-1 доставила 6 корисних навантажень NASA в рамках програми агентства Commercial Luar Payload Services (CLPS) згідно з замовленням, виданим у 2019 році та оціненим після доопрацювання у $ 118 млн. Корисне навантаження призначено для демонстрації технологій, зокрема навігаційного доплерівського лідара, навігаційного маяка, радіочастотного датчика паливного баку та камери для вивчення шлейфів пилу, що піднімаються двигуном посадкового модуля. Інші корисні навантаження NASA включають лазерний ретрорефлектор і радіоастрономічний прилад.

На борту IM-1 також знаходиться 6 корисних навантажень, що не належать NASA. Компанія Columbia Sportswear надала матеріал, ідентичний тому, який вона використовує для деяких своїх курток, щоб перевірити його використання як ізоляції для паливного бака. Дві компанії, Galactic Legacy Labs і Lonestar Data Holdings, запустили архіви даних на посадковому модулі. Міжнародна асоціація місячних обсерваторій запустила дві маленькі астрономічні камери. Художник Джефф Кунс надав свою мистецьку роботу під назвою «Фази місяця», що була встановлена на посадковому модулі.

Найамбітнішим із корисних навантажень, створеним не NASA, була камера EagleCam, створена студентами Університету аеронавтики Ембрі-Рідл. EagleCam була спроєктована так, щоб катапультуватися з посадкового модуля під час його фінального спуску, досягти поверхні перед посадковим модулем та зробити знімки його приземлення.

До IM-1 три приватні місії намагалися висадитися на Місяць, але всі вони зазнали невдачі. У квітні 2019 року посадковий модуль Beresheet, побудований компанією Israel Aerospace Industries для ізраїльської організації SpaceIL, розбився під час останнього спуску на поверхню Місяця, коли один з його інерційних вимірювальних блоків вийшов з ладу, що спричинило «каскад перезапусків» авіоніки космічного апарата, який вимкнув головний двигун.

У квітні 2023 року посадковий модуль HAKUTO-R M1, розроблений японською компанією ispace, також розбився під час останнього зближення з Місяцем. Компанія встановила, що бортовий комп’ютер проігнорував інформацію про висоту від датчика, коли посадковий модуль проходив над кратером, вважаючи, що датчик несправний, що призвело до висновку, що посадковий модуль був на поверхні, коли він все ще перебував на висоті 5 км.

Компанія Astrobotic, яка також отримала нагороду NASA за програмою CLPS, запустила посадковий модуль Peregrine 8 січня на першій ракеті Vulcan Centaur компанії ULA. Однак через кілька годин після старту у посадкового модуля стався витік палива, який, на думку Astrobotic, міг бути спричинений збоєм у роботі клапана, що створило надлишковий тиск і призвело до розриву бака. Витік змусив Astrobotic скасувати спробу здійснити посадку на Місяць, і Peregrine згорів в атмосфері, коли повернувся на Землю через півтора тижні після старту.