Останніми роками у США підкреслюється прагнення до «тактично чутливих космічних запусків» (Tactically Responsive Space launch, TRSL) — здатності виводити космічні апарати на орбіту так швидко, як того вимагають умови на полі бою, замість звичайного багатомісячного процесу.
У новому аналізі Центру безпеки та нових технологій (Center for Security and Emerging Technology, CSET) Джорджтаунського університету стверджується, що головний конкурент США – Китай – вже має перевагу в цій гонці.
Незважаючи на визнання американськими військовими потреби у надійних можливостях TRSL, космічна промисловість США традиційно зосереджується на вантажопідйомності, надійності та ефективності або запуску якомога більшої кількості супутників одночасно. Така стратегія призвела до будівництва великих рідкопаливних ракет, які дозволили США розробити найрозгалуженішу космічну архітектуру. Однак такий підхід має свої недоліки. Запуск цих ракет займає значну кількість часу, оскільки їх розміщення та заправлення паливом є складними процесами, які вимагають значного наземного обладнання. Враховуючи це, такі ракети не ідеальні для проведення TRSL.
Китай також розробив лінійку великих рідкопаливних ракет, здатних нести багато супутників, але одночасно він побудував серію мобільних твердопаливних ракет, які не залежать від складної інфраструктури запуску. Ці ракети потребують мінімум наземного обладнання, і більшість з них можна запускати з мобільних пускових установок. Такі мобільні ракети не здатні запускати багато супутників, однак їх можна швидко транспортувати у віддалені райони та запускати, що робить їх ідеальними варіантами для швидкої заміни космічних систем, пошкоджених або знищених під час конфлікту.
США не віддають перевагу мобільності чи швидкості, запустивши лише 11 твердопаливних ракет з 2013 по 2022 рік, у порівнянні з 51, запущеною Китаєм. На даний час США експлуатують лише дві твердопаливні РН, Pegasus і Minotaur (остання залежить від стаціонарних стартових платформ, перший запускається з літака, забезпечуючи більшу мобільність). У червні 2021 року Космічні сили США запустили РН Pegasus XL з літака лише через 21 день після команди, що стало важливим кроком на шляху до досягнення можливостей TRSL. Цього року Космічні сили планують запустити рідкопаливну РН Alpha компанії Firefly Aerospace протягом 24 годин від команди (місія Victus Nox), що є достатньо важким, враховуючи складність заправки ракет і підготовки їх двигунів.
Серйозний конфлікт не в інтересах жодної країни, але підготовка до такого ризику вимагає, щоб США розробили надійний потенціал TRSL. Хоча Китай, схоже, покладається на мобільні твердопаливні ракети для TRSL, Вашингтону не потрібно імітувати Пекін. США повинні розробити стратегію виробництва та зберігання необхідного запасу супутників, які можна було б запустити в найкоротші терміни. Також доцільно співпрацювати з комерційною космічною галуззю для розробки ракет-носіїв, які відповідають вимогам TRSL. Нарешті, Вашингтон міг би інвестувати в посилення своєї твердопаливної ракетної програми, щоб задовольнити свої потреби в TRSL.
