11 листопада Парламент Казахстану ухвалив проект закону «Про ратифікацію Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди між Урядом Республіки Казахстан та Урядом Російської Федерації про створення на космодромі «Байконур» космічного ракетного комплексу «Байтерек» від 22 грудня 2004 року».

Зазначеним законом Парламент Казахстану звільнив АТ «Спільне казахстансько-російське підприємство Байтерек» від кредитних зобов’язань і дозволив Казахстану довести свою частку в цьому проекті до 99%.

«Протокол забезпечує порядок звільнення АТ «Спільне казахстансько-російське підприємство «Байтерек» від бюджетного кредиту та гарантії завантаження космічного ракетного комплексу «Байтерек». У протоколі відображено зобов’язання сторін щодо забезпечення початку льотних випробувань космічного ракетного комплексу «Байтерек» ракетоносієм середнього класу у 2023 році», – повідомив міністр цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Казахстану Багдат Мусін.

Головна мета протоколу – коригування та актуалізація основних умов проекту «Байтерек». При цьому, запевнив міністр, протокол складено насамперед на користь казахстанської сторони.

Раніше Мусін повідомляв, що до протоколу включено зобов’язання російської сторони щодо забезпечення комплексу пусками ракетоносіїв «Союз-5» до 2036 року. І в цьому проекті російська сторона забезпечує фінансування та створення ракетоносія. Казахстанська сторона забезпечує фінансування, модернізацію наземного комплексу «Зеніт-М» через виконання державного завдання. Таким чином, Росія вкладе у проєкт $ 916 млн, а Казахстан – 90,7 млрд тенге ($ 210 млн). Внаслідок набрання чинності законом спільне казахстансько-російське підприємство «Байтерек» буде звільнено від кредитних зобов’язань шляхом конвертації бюджетного кредиту в його статутний капітал та отримає можливість продовжити реалізацію міждержавного проекту «Байтерек». Більше того, в результаті процедури конвертації «частка участі казахстанської сторони у спільному підприємстві збільшиться до 99%». Протокол також забезпечує гарантії завантаження «Байтерека» після завершення процедури його створення пусками ракетоносіїв «Союз-5», що, на переконання Мусіна, «дозволить забезпечити функціонування створеного комплексу на тривалий період та зменшує ризик неповернення державних інвестицій Республіки Казахстан».