20 жовтня Китайське національне космічне агентство (CNSA) оголосило, що Пакистан офіційно приєднався до програми Китайської міжнародної місячної дослідницької станції (International Lunar Research Station, ILRS).
Згідно із заявою CNSA, 18 жовтня керівник CNSA Чжан Кецзянь і посол Пакистану в Китаї Мойн уль Хак підписали угоду між CNSA і Пакистанською комісією з дослідження космосу та верхніх шарів атмосфери (SUPARCO) про співпрацю щодо ILRS.
На церемонії підписання були присутні прем’єр-міністр Китаю Лі Цян і тимчасовий прем’єр-міністр Пакистану Анваар уль Хак Какар. Згідно з підписаною угодою, CNSA та SUPARCO здійснюватимуть широку співпрацю в демонстрації, впровадженні, експлуатації та застосуванні ILRS, а також у навчанні та інших сферах.
Проєкт ILRS під керівництвом Китаю спрямований на будівництво постійної місячної бази в 2030-х роках з початковими місіями в 2020-х роках. Ініціатива розглядається як очолюваний Китаєм паралельний проєкт і потенційний конкурент програмі «Артеміда» під керівництвом NASA.
Це оголошення знаменує офіційне приєднання Пакистану до програми ILRS. Це сталося після повідомлення 8 жовтня про приєднання до проєкту Азербайджана.
CNSA і SUPARCO також підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в галузі космічного сміття та управління космічним рухом.
Пакистан уже бере участь у місії повернення місячних зразків Chang’e-6, яка має бути запущена в середині 2024 року. Він розробляє супутник-кубсат ICUBE-Q для місії у співпраці з Шанхайським університетом Цзяотун (Shanghai Jiaotong University).
Пакистан має кілька супутників на орбіті, включаючи супутник ДЗЗ PRSS-1, побудований і запущений Китаєм у 2018 році. Експериментальний супутник PakTES-1A виробництва SUPARCO також був на борту РН Long March 2C. Раніше повідомлялося, що CNSA і SUPARCO працюють над підписанням рамкової угоди про співпрацю в пілотованих космічних польотах.
Венесуела, Південна Африка та росія є іншими відомими підписантами на рівні держав або космічних агентств. Азіатсько-Тихоокеанська організація космічного співробітництва (APSCO), швейцарська компанія nanoSPACE AG, Міжнародна асоціація місячних обсерваторій (ILOA), розташована на Гаваях, і Національний астрономічний науково-дослідний інститут Таїланду (NARIT) також підписали спільні заяви.
Китай і росія представили спільну дорожню карту для ILRS у Санкт-Петербурзі у червні 2021 року. Проте з тих пір Пекін, очевидно, взяв на себе роль керівника проєкту після вторгнення росії в Україну. Представник Китаю на 74-му Міжнародному конгресі астронавтики (IAC) у Баку, Азербайджан, на початку цього місяця представив слайди місії ILRS, на яких показано лише китайські ракети Long March 9, задіяні в запусках. На слайді були відсутні російські надважкі ракети-носії, що були зображені в презентації дорожньої карти у 2021 році.
США та Китай окремо та конкурентно працюють над відповідними роботизованими та пілотованими місячними планами в рамках відновленого інтересу до Місяця та окремих зусиль щодо утвердження лідерства в дослідженні космосу. Суперництво також є ілюстрацією можливого розвитку міжнародних екосистем і планів космічної галузі.
У США зростає кількість підписантів «Угод Артеміди», політичної основи місячної програми «Артеміда». Минулого місяця Німеччина стала 29 країною, яка приєдналася до програми.
NASA планує запустити свою пілотовану навколомісячну місію «Артеміда 2» у листопаді 2024 року. За нею послідує «Артеміда 3», висадка астронавтів на південний полюс Місяця не раніше кінця 2025 року.
Китай оголосив про план відправити двох астронавтів на Місяць до 2030 року. У 2026 і 2028 роках він запустить місії Chang’e-7 і Chang’e-8 ILRS для перевірки необхідних технологій для ILRS.
