19 серпня об 11:10 UTC російський космічний апарат «Луна-25» здійснив плановий маневр на орбіті. Після восьмиденного польоту та двох корекцій орбіти він був виведений на навколомісячну орбіту висотою 90 х 113 км. Далі мав відбутися перехід на передпосадкову орбіту з параметрами 18 х 100 км. Але виникла нештатна ситуація, об 11:57 UTC зв’язок із космічним апаратом було втрачено, і він врізався в Місяць.
О 12:01 UTC апарат здійснив швидке позапланове приземлення, а через кілька годин «Роскосмос» повідомив, що під час маневру виникли проблеми. 20 серпня, після кількох годин спроб зв’язатися з космічним апаратом, «Роскосмос» визнав його втрату та повідомив, що «Луна-25» розбилася на поверхні Місяця.
Зазвичай «Роскосмос» не повідомляє про свої проблеми. Якщо є навіть невеликий шанс встановити зв’язок з космічним апаратом, він ніколи не визнається втраченим. Це означає, що команда управління впевнена, що «Луна-25» не перебуває на неправильній орбіті або в неправильній орієнтації, а зазнала аварії, і місце аварії буде видно для інших апаратів на орбіті Місяця.
Неофіційні, але достовірні джерела стверджують, що трансферний імпульс апарату для переходу на передпосадкову орбіту виявився в 1,5 рази більшим за очікуваний. Це означає, згідно з розрахунками Джонатана МакДауелла, що «Луна-25» була переведена на орбіту 15 х 100 км і тому врізалася в Місяць зі швидкістю 1,68 км/сек.
Що саме стало причиною аварії, на даний час невідомо. Є два можливі причини: програмна помилка (помилка програміста) або апаратна помилка (збій двигуна), причому обидві команди звинувачують одна одну.
Планувалося, що після «Луни-25» на Місяць буде відправлено орбітальний апарат під назвою «Луна-26», потім ще один, більш потужний посадковий апарат «Луна-27» і місія з повернення місячного ґрунту «Луна-28».
Усі ці місії також були частиною російсько-китайського проєкту місячної бази («Роскосмос» не міг запропонувати нічого іншого, навіть на папері). І на даний час у «Роскосмосу» є три сценарії.
У радянські часи багато місій будували парами. Якщо перший космічний апарат після виходу на орбіту з якихось причин був втрачений, другий апарат був готовий до запуску.
Якщо перша місія була запущена успішно, її двійник або також запускався, або служив тестовим об’єктом для перевірки команд і наукових інструментів. Але у апарата «Луна-25» немає ні двійника, ні другого шансу.
Перший сценарій полягає в тому, щоб використати тестові моделі і резервні прилади та спробувати побудувати «Луну 25В», космічний апарат, схожий на втрачений, щоб виконати програму.
Другий сценарій — продовжити програму з «Луною 26», ніби «Луни 25» взагалі не було. Орбітальний апарат простіше, він може забезпечити точну картографію можливих районів посадки «Луни-27». Якщо буде прийняте таке рішення, то запуск «Луни 26» можна очікувати, як і планувалося, у 2027 році або (з можливими затримками) у 2028-2030 роках.
І третій сценарій полягає в тому, що вся російська місячна програма буде скасована, що визначатиме втрату репутації росії.