Успіх минулорічного проєкту NASA з демонстрації надувного теплозахисного екрана привернув увагу кількох компаній, які співпрацюють з агентством над розвитком цієї технології.
У листопаді минулого року NASA провело льотні випробування надувного уповільнювача на низькій навколоземній орбіті (Low-Earth Orbit Flight Test of an Inflatable Decelerator, LOFTID) в якості додаткового корисного навантаження під час запуску метеорологічного супутника JPSS-2 за допомогою РН Atlas 5. Експеримент LOFTID розгорнув надувний теплозахисний екран діаметром 6 м, який витримав повторне входження в атмосферу та приводнився у Тихому океані.
Перед польотом компанія United Launch Alliance (ULA) виявила інтерес до цієї технології в рамках своєї концепції «Технологія розумного модульного автономного повернення» (Sensible Modular Autonomous Return Technology, SMART) для відновлення секції розгінного двигуна своєї ракети Vulcan і допомогла підтримати можливість польоту LOFTID. Зараз ULA співпрацює з NASA в рамках Угоди про космічний акт (Space Act Agreement) щодо вдосконалення технології LOFTID.
Партнерство з ULA включатиме створення аеродинамічної оболонки (AeroShell) діаметром 10 м. «В даний час ми працюємо з ними над цим проєктом», – сказав Джо Дель Корсо, менеджер проєкту LOFTID в Дослідницькому центрі Ленглі, під час засідання технологічного комітету Консультативної ради NASA 30 листопада. Це включає майбутній попередній огляд конструкції (preliminary design review) більшої AeroShell.
За його словами, перехід до більшого розміру передбачає збільшення діаметра секцій тора [форма тора зовні нагадує бублик], які утворюють надувний уповільнювач, а також їх надування до більш високого тиску. «Це величезний стрибок у технології, але, по суті, за це платять».
ULA не єдина компанія, яка звернулася до NASA щодо технології LOFTID. Серед них – Outpost, стартап, що пропонує комерційні системи повернення в атмосферу, в яких будуть використовуватися надувні системи, подібні до тих, що використовуються на LOFTID. «Ми не впевнені, чи збираються вони рухатися далі, – сказав Джо Дель Корсо про Outpost. – Це невелика компанія, яка не обов’язково може собі дозволити нинішній спосіб ведення бізнесу NASA».
NASA також працює з іншими компаніями, які він відмовився назвати, за винятком того, що вони мають «більш відомі імена» в галузі. За його словами, ці компанії розглядають ще більші AeroShell діаметром від 18 до 20 м для застосування, яке він не розкриває.
Іншою компанією, яка брала участь у польоті LOFTID, була Blue Origin. «Напередодні запуску компанія Blue Origin прибула й заплатила за послуги SCIFLI (Scientifically Calibrated In-Flight Imagery)», команди NASA в Ленглі з науково-каліброваних зображень у польоті, яка збирала дані про повторне входження LOFTID з літака. При цьому не обговорювалася зацікавленість Blue Origin цією технологією чи будь-які майбутні її застосування компанією.
За словами Джо Дель Корсо, ці партнерства допомагають просувати роботу над великомасштабними надувними уповільнювачами, які NASA розглядає як ключову технологію для майбутніх місій людей на Марс, хоча він зазначив, що агентство не може покладатися виключно на промисловість у процесі їхньої розробки. «Ці компанії, з якими ми працюємо, мають потреби, які заповнюють багато прогалин у технології, але це не звільняє NASA від необхідності продовжувати інвестувати».