Космічний корабель Starship компанії SpaceX досяг космосу під час свого другого інтегрованого випробувального польоту 18 листопада, але розвалився на етапі подальшого підйому після успішної демонстрації роботи свого прискорювача та нової технології розділення ступенів.
Надважка ракета-носій у складі прискорювача Super Heavy В9 та космічного корабля Starship S25 стартувала з випробувального полігону Starbase компанії SpaceX у Бока-Чіка, штат Техас, приблизно о 08:03 ранку за східним часом (13:03 UTC). Старт було відкладено на кілька хвилин через проблему з «пізнім нагнітанням тиску» у верхньому ступені, але під час зворотного відліку про інші проблеми не повідомлялося.
Під час підйому ракета-носій Super Heavy працювала нормально, без будь-яких явних збоїв двигунів Raptor, на відміну від першого польоту в квітні, коли кілька двигунів Raptor вимкнулися. Потім Starship запустив свої шість двигунів і відокремився від ракети-носія приблизно через 2 хвилини 45 секунд після зльоту, випробувавши нову технологію «гарячого розділення ступенів», коли запалювання двигунів відбувається перед відділенням ступеня для покращення продуктивності.
Потім планувалося, що Super Heavy виконає маневр «повернення» (“boostback”), щоб підготуватися до приводнення у Мексиканській затоці. Однак приблизно через 3 хвилини 30 секунд після старту ракета-носій розвалилася на частини в результаті того, що SpaceX назвала «швидким позаплановим розбиранням» (“rapid unscheduled disassembly”).
Прискорювач Super Heavy спробував розвернутися на 180 градусів, вимкнувши двигуни на одному боці ракети. Після часткового розвороту кілька двигунів Raptor на Booster 9 не ввімкнулися повторно, а деякі почали достроково відключатися, і на відеозапису веб-трансляції можна побачити спалахи у небі, які збігаються з вимкненням двигунів на графіку SpaceX. Один за одним ці двигуни почали виходити з ладу, поки приблизно в Т+3:17 не стався вибух ракети-носія на висоті 90 км. SpaceX не підтвердила, чи спрацювала система припинення польоту Booster 9, але ймовірність того, що цей збій пов’язаний з різким відключенням двигунів Raptor висока.
Коментатори прямої трансляції SpaceX заявили, що це могло статися через «неймовірно динамічне» розділення ступенів, яке «створило велике навантаження на верхню частину ракети-носія», та зазначили, що однією з цілей польоту була перевірка того, як ракета-носій може впоратися з навантаженнями від «гарячого розділення ступенів».
Starship продовжував підніматися із запланованим відключенням двигунів через вісім з половиною хвилин після старту. Однак ближче до кінця часу роботи двигунів контакт з космічним кораблем був втрачений. У момент втрати телеметрії Starship перебував на висоті 148 км і розвинув швидкість понад 24 000 км/год, близьку до орбітальної швидкості.
«Ми думаємо, що, можливо, ми втратили другий ступінь», – сказав під час веб-трансляції Джон Інспрукер, головний інженер з інтеграції SpaceX. Він сказав, що автоматизована система припинення польоту на Starship була активована «дуже пізно», але не вказав, чому.
Федеральна авіаційна адміністрація США (FAA) у своїй заяві після запуску підтвердила, що сталася аварія без постраждалих чи пошкоджень, що можна було б очікувати, враховуючи розташування [у просторі] як ракети-носія, так і космічного корабля. В FAA додали, що контролюватимуть розслідування аварії під керівництвом SpaceX, яке є стандартним у разі невдачі запуску.
План польоту полягав у тому, щоб зробити майже один оберт навколо планети, досягнувши висоти 150 миль (240 км), а не вийти на орбіту. Starship повинен був знову увійти в атмосферу і приводнитися біля Гаваїв за 90 хвилин після старту.
Проте цей політ досяг значного прогресу порівняно з першим випробувальним польотом у квітні. Того разу випробувальний політ завершився через 4 хвилини після старту, коли система припинення польоту знищила ракету, яка почала падати після того, як ступені не змогли розділитися. Прискорювач Super Heavy зазнав кількох відмов двигунів під час підйому, що прирекло транспортний засіб. Тоді виконавчий директор SpaceX Ілон Маск заявив, що ракета-носій використовувала «мікс» старих двигунів.
У червні Ілон Маск заявив, що з моменту першого польоту компанія внесла в транспортний засіб «більше тисячі» змін. Окрім виправлень для усунення проблем, які спричинили невдачу першого польоту, найбільшою зміною для цієї місії був перехід на технологію «гарячого розділення ступенів».
SpaceX також покращила наземну інфраструктуру, яка була пошкоджена вихлопними газами двигунів Raptor прискорювача Super Heavy, розкидавши уламки сміття на 10 км від майданчика. Компанія встановила дренчерну систему для захисту бетонного майданчика від пошкоджень.
Starship має важливе значення для майбутнього як SpaceX, так і NASA. SpaceX розраховує, що Starship зможе запускати такі корисні навантаження, як повнорозмірні супутники V2 Starlink. Зараз компанія запускає менші версії цих супутників на ракетах Falcon 9, але більш потужні супутники V2 Starlink розроблені для запуску на Starship.
SpaceX також отримала від NASA контракт вартістю $ 4 млрд на розробку версії місячного посадкового модуля Starship для кампанії з дослідження Місяця «Артеміда», включаючи висадку екіпажу на Місяць для місій «Артеміда 3» і «Артеміда 4».
Представники NASA заявили на засіданні консультативного комітету 17 листопада, що вони будуть уважно стежити за запуском. Однак вони зазначили, що одна місія посадкового модуля на Місяць потребуватиме «близько двадцяти» запусків Starship/Super Heavy для самого посадкового модуля, а також для доставки палива до складу на навколоземній орбіті, що забезпечить посадковий модуль паливом для його польоту на Місяць.
«Вітаю команди, які досягли прогресу в сьогоднішніх льотних випробуваннях, – написав адміністратор NASA Білл Нельсон у повідомленні в соціальній мережі після запуску. – Сьогоднішній тест – це можливість навчитися, а потім знову літати».
