28 листопада компанія Firefly Aerospace повідомила, що провела випробування свого двигуна Miranda на випробувальному полігоні компанії в Техасі. Представник компанії заявив, що випробування, проведене на потужності 65%, було розроблено для перевірки послідовності запуску двигуна.

У найближчі місяці компанія планує провести повноцінне випробування, запустивши двигун протягом 206 секунд. Двигун Miranda використовує рідкий кисень і гас, створюючи тягу 230 000 фунтів (близько 104 т).

Сім двигунів Miranda будуть приводити в дію перший ступінь РН Antares 330, нової версії ракети Antares компанії Northrop Grumman, про співпрацю в розробці якої компанії оголосили в серпні 2022 року. Він замінить перший ступінь українського виробництва з російськими двигунами, який раніше використовувався на РН Antares. Компанії очікують, що Antares 330 буде готова до першого польоту вже в середині 2025 року.

Подібний перший ступінь, також обладнаний сімома двигунами Miranda, буде використовуватися на іншій ракеті, яка зараз називається Medium Launch Vehicle або MLV. Новий другий ступінь буде використовувати єдиний двигун Miranda, оптимізований для роботи в умовах вакууму. Ця ракета, яка, як очікується, буде готова до першого запуску вже наприкінці 2025 року, зможе вивести на низьку навколоземну орбіту до 16 000 кг у порівнянні з 10 000 кг Antares 330.

«Модернізація першого ступеня Antares паралельно з розробкою середньої ракети-носія дозволяє нашим двом компаніям швидше вивести на ринок нову ракету-носій, а також знизити ризики в процесі проєктування», – сказав Скотт Лер, віце-президент і генеральний менеджер із запуску та системи протиракетної оборони в компанії Northrop Grumman, коментуючи випробування.

Білл Вебер, виконавчий директор Firefly, зазначив у своїй заяві, що двигун Miranda був розроблений трохи більше ніж за рік. «Спираючись на досвід розробки попередніх двигунів Reaver і Lightning, Miranda є найшвидше розробленою силовою установкою, яку ми побудували та випробували на сьогоднішній день», – сказав він, маючи на увазі двигуни, які компанія розробила для своєї ракети-носія Alpha.

В інтерв’ю на початку цього місяця Білл Вебер сказав, що графік першого запуску MLV був зумовлений тим, щоб ракета відповідала вимогам програми National Security Space Launch (NSSL) Phase Three для нових ракет-носіїв і була готова «здійснити цю місію наприкінці 25-го [року], щоб мати можливість претендувати на маніфест 26-го на першій смузі», – сказав він. «Все йде нормально. Ми на шляху».

Firefly збалансовує свою роботу над Miranda, Antares 330 і MLV із збільшенням виробництва своєї ракети-носія Alpha. Востаннє ця ракета була запущена 14 вересня у рамках місії Victus Nox для Космічних сил США, щоб продемонструвати можливості оперативного запуску за концепцією «тактично чутливий космос» (tactically responsive space, TacRS). Наступний запуск ракети-носія Alpha, запланований на грудень, виведе на орбіту супутник Lockheed Martin для тестування нових антенних технологій.

Білл Вебер сказав, що Firefly планує чотири запуски Alpha у 2024 році, усі з яких мають клієнтів, і щонайменше шість запусків у 2025 році. Він сказав, що поточні потужності компанії можуть підтримувати виробництво до 24 ракет Alpha на рік за умови достатнього попиту, та що компанія може швидко здійснювати запуски.

10 листопада компанія Firefly оголосила, що закрила третій транш раунду Series C, у результаті чого загальна сума, зібрана з лютого, склала $ 300 млн при попередній грошовій оцінці [вартості компанії] в $ 1,5 млрд. «Ми капіталізовані, і у нас є фінансування на найближче майбутнє», – сказав Білл Вебер.

Компанія продовжує залучати гроші, незважаючи на те, що він назвав одним із найскладніших ринків для цього за останній час. За його словами, після запуску Victus Nox інтерес відновився, і він очікує збільшення інтересу після наступного запланованого запуску Alpha. «Я думаю, що для нас є кілька хороших варіантів».