17 листопада у Бремені (Німеччина) у рамках конференції Space Tech Expo Europe була проведена панельна дискусія, у ході якої представники європейського сектору запуску обговорили ключові проблеми безпечного виведення на орбіту та, зокрема, створення космодромів у Європі.

«Ми говоримо про космодроми як про окремі суб’єкти, які в минулому були пов’язані з агентствами чи великими організаціями, причому стосунки між пусковою компанією та космодромом завжди були дуже близькими», – зазначив модератор заходу Майк Кертіс-Раус. «Тепер ми бачимо… що космодром насправді стає комерційним підприємством».

Можливість мати національний космодром залежить від потреб, оскільки більшість країн не мають можливості підтримувати такі об’єкти, сказав Ян Аннетт, заступник генерального директора з надання програм Космічного агентства Великобританії, додавши, що відповіддю має бути комерційний космодром.

При обговоренні питання, чому більше космодромів потрібно саме в Європі, було відмічене, що географія відіграє свою роль, тому що транзит чутливого обладнання є проблемою з точки зору інтелектуальної власності, бюрократії та часу.

Дерек Харріс, менеджер британській стартовій компанії Skyrora, відмітив, що космічна галузь змінюється, а також існує тиск, щоб бути стійким, що є ключовим фактором у виборі космодрому Сазерленд у Шотландії для запуску. «У Шотландії побудовано більше супутників, ніж у Каліфорнії, то чому б ви хотіли відправити своє чутливе обладнання до США чи Казахстану для запуску?».

На даний час компанія PLD Space планує запустити свою першу ракету Muira 5 з космічного центру у Французькій Гвіані, тоді як німецькі стартапи Rocket Factory Augsburg і ISAR Aerospace вибрали норвезький космодром Andøya. Космічний центр Esrange в Кіруні, на півночі Швеції, готується до запуску супутників на орбіту вже в 2022 році.