Час запуску індійського посадкового модуля Chandrayaan-3 на Місяць було зміщено на 4 секунди, щоб уникнути небезпечного зближення з іншими космічними об’єктами.

Місія Chandrayaan-3 була запущена 14 липня на важкій ракеті LVM-3 з космічного центру Сатіша Давана на початкову високоеліптичну навколоземну орбіту. Це поклало початок подорожі до Місяця, кульмінацією якої стала посадка посадкового модуля, що зробило Індію четвертою країною у світі, яка здійснила м’яку посадку на Місяць.

Однак номінальний час запуску було змінено після аналізу орбіт космічних об’єктів, що спостерігалися.

«На підставі аналізу уникнення зіткнень час старту було зміщено на 4 секунди, щоб уникнути загрози зіткнення», — розповів Аніл Кумар, головний генеральний менеджер з управління безпечними та стійкими космічними операціями Індійської організації космічних досліджень (ISRO), на 74-му Міжнародному конгресі астронавтики (IAC) у Баку 6 жовтня.

«Це обов’язкова практика не лише для ISRO, але й для всіх космічних ракет-носіїв. Тобто перед запуском старт має бути узгоджений», – сказав Кумар.

Кількість космічних об’єктів на орбіті, особливо на низькій навколоземній орбіті, досить велика. Космічні сили США відстежують і каталогізують понад 30 000 об’єктів розміром понад 10 см.

«Для цього запуску LVM-3 у той конкретний день… коли ми проаналізували, ми виявили, що під час першого орбітального етапу місії Chandrayaan-3 багато об’єктів, у тому числі діючих, наближалися ближче ніж на 1 км». Це призвело до зсуву часу запуску на 4 секунди, щоб уникнути можливих близьких зближень.

Потім КА Chandrayaan-3 був успішно виведений на геостаціонарну перехідну орбіту. Апарат було піднято кілька разів та переведено на еліптичну місячну орбіту. Потім його було знижено, щоб забезпечити підготовку до спроби посадки 23 серпня.

Під час IAC також було обговорено початкові наукові результати збору даних посадковим модулем Vikram і місяцеходом Pragyan місії Chandrayaan-3 під час їхньої роботи на Місяці, включаючи перші в історії вимірювання місячного плазмового середовища поблизу південного полюса.

На даний час здійснюється детальний аналіз, який потенційно вплине на те, які частоти слід використовувати для радіозв’язку на Місяці.

«Стрибок», здійснений модулем Vikram 2 вересня, надав ISRO можливість провести наукові вимірювання у новому місці, на відстані 40 см від початкової точки посадки. Це включало нові вимірювання температури теплопровідності та температурного корисного навантаження в рамках поверхневого теплофізичного експерименту Chandra (ChaSTE).

Цей маневр, який повторив стрибок американської місії Surveyor 6 у 1967 році, також дав можливість додатково перевірити точність і продуктивність наукового корисного навантаження.

Вчені сподівалися, що Vikram і Pragyan, які живляться від сонячних батареях, прокинуться наприкінці вересня після сходу сонця після місячної ночі. ISRO спробувала зв’язатися з апаратами, але безуспішно.