Компанія Boeing оголосила про завершення створення наземного аналога для своєї демонстраційної квантової місії, в межах якої у 2026 році буде запущено малий супутник Q4S.
У співпраці з каліфорнійським дослідницьким центром HRL Laboratories (частково належить Boeing), компанія також провела перевірку програмного забезпечення для складальної частини корисного навантаження, яке функціонуватиме як наземний “двійник” до свого космічного варіанту.
Мета місії — продемонструвати явище квантового перемикання між орбітальним і наземним компонентами. Такий обмін дозволяє передавати інформацію без фізичної передачі сигналу, що є основою побудови квантових мереж наступного покоління. Це відкриває нові можливості для високоточних сенсорних вимірювань і їх інтеграції в квантові обчислювальні системи.
Компактне обладнання з потенціалом лабораторії.
Вся система вмістилася у компактний космічно-придатний модуль вагою 15 кг. Наразі він проходить випробування в середовищі, що моделює космос, аби переконатися, що версія, призначена для запуску, витримає умови виведення на орбіту та подальшої роботи.
Ця збірка містить функціонал повноцінної оптичної лабораторії та слугуватиме еталоном для порівняння з орбітальним модулем, який нині знаходиться на етапі виробництва.
Результати тестування: сплутування фотонів.
Під час лабораторних випробувань команда успішно досягла сплутування чотирьох фотонів, використовуючи два незалежні джерела сплутаних пар фотонів. Обидва джерела генерували пари з високою точністю квантового стану, що підтверджує стабільність та узгодженість сигналів.
Система реєструвала понад 2 500 збігів сплутаних фотонів за секунду, що відповідає технічним вимогам проєкту до точності квантових вимірювань.
У HRL зазначають, що демонстрація обміну сплутаними станами між незалежними джерелами дозволяє об’єднувати вузли, які раніше не мали зв’язку. Це вважається базовим кроком для побудови масштабованих, захищених квантових мереж для космічного зв’язку та сенсорики.
Потенційні застосування.
Квантовий інтернет у космосі може мати широке застосування — від наднадійного захищеного зв’язку до вдосконаленого дистанційного зондування Землі та точнішого кліматичного моделювання.
