Азербайджан приєднався до міжнародного проєкту Китаю «Міжнародна місячна дослідницька станція» (ILRS). Угода була підписана 3 жовтня на 74-му Міжнародному конгресі астронавтики (IAC), що проводився у столиці Азербайджану, Баку. Головний інженер Китайського національного космічного управління (CNSA) Лі Гуопін та голова правління азербайджанського космічного агентства «Азеркосмос» Самаддін Асадов підписали спільну заяву про співпрацю в рамках проєкту ILRS. Про підписання угоди було оголошено 8 жовтня на веб-сторінках CNSA.
Як і в заяві, опублікованій минулого місяця про приєднання Південної Африки до ILRS, в цій угоді не зазначено деталей співробітництва.
У заяві йдеться, що згідно з угодою CNSA і «Азеркосмос» будуть активно співпрацювати в демонстрації, впровадженні, експлуатації та застосуванні ILRS, а також у навчанні та інших сферах.
Проєкт ILRS спрямований на будівництво постійної місячної бази в 2030-х роках. Ініціатива розглядається як очолюваний Китаєм паралельний проєкт і потенційний конкурент програмі «Артеміда» під керівництвом NASA.
За словами представників Лабораторії дослідження глибокого космосу (DSEL) при CNSA, Китай зараз залучив близько 15 підписантів до своєї ініціативи ILRS. Однак список цих партнерів поки що недоступний. Відомо, що партнерами є організації та установи, а також деякі країни.
Раніше угоди підписали росія, Венесуела та ПАР. Спільні заяви також підписали Азіатсько-Тихоокеанська організація космічного співробітництва (APSCO), швейцарська фірма nanoSPACE AG, Міжнародна асоціація місячних обсерваторій (ILOA), розташована на Гаваях, і Національний астрономічний науково-дослідний інститут Таїланду (NARIT). Вважається, що Пакистан також приєднався до проєкту ILRS.
У 2021 році у Санкт-Петербурзі Китай і росія представили спільну дорожню карту ILRS. Проте Пекін, очевидно, взяв на себе роль керівника проєкту після вторгнення росії в Україну.
Китай створює організацію під назвою «ILRSCO» в місті Хефей провінції Аньхой для координації цієї ініціативи. На початку цього року DSEL заявила, що Китай має намір завершити підписання угод із космічними агентствами та організаціями для членів-засновників ILRSCO до жовтня.
Тим часом у США зростає кількість підписантів «Угод Артеміди». Минулого місяця Німеччина стала 29 країною, яка підписала Угоди, політичну основу місячної програми «Артеміда». Серед підписантів «Угод Артеміди» є представники з кожного континенту. Робоча група з «Угод Артеміди» заявила під час проведення IAC, що вона розробила ідеї щодо підвищення прозорості співпраці на Місяці.
Китай вже працює над серією роботизованих місій, які будуть запущені пізніше цього десятиліття як попередники ILRS. Згідно з даними CNSA, місія Chang’e-7 на південний полюс Місяця в 2026 році та місія Chang’e-8 у 2028 році з використання ресурсів і тестування технології 3D-друку стануть основою для більш масштабного плану. NARIT буде задіяний у місії Chang’e-7 через китайсько-тайський пакет датчиків для глобального моніторингу космічної погоди.
Наступного року Китай також запустить Chang’e-6, що стане першою в історії місією повернення зразків з дальньої сторони Місяця. Пакистан візьме участь у розробці кубсата, що буде запущено в рамках цієї місії.
Напередодні цієї місії на початку 2024 року буде запущено ретрансляційний супутник Queqiao-2, який забезпечуватиме підтримання зв’язку для місій Chang’e-6, 7 і 8.
Російська місія «Луна-25» номінально була частиною проєкту ILRS. Ця місія стартувала в серпні цього року, але врізалася в Місяць під час аномального орбітального маневру.
«Азеркосмос» був заснований у 2010 році. Він керує парою телекомунікаційних супутників, а зв’язок з його єдиним супутником дистанційного зондування Azersky, запущеним у 2014 році, був втрачений у квітні цього року. Китайська комерційна компанія Emposat, що займається телеметрією, відстеженням та управлінням, керує двома наземними станціями в Азербайджані.
