Японія створила багатомільярдний космічний стратегічний фонд для сприяння розвитку інновацій, автономії та міжнародної конкурентоспроможності країни в космосі.
Кабінет міністрів Японії у листопаді 2023 року схвалив законопроєкт про створення 10-річного фонду у розмірі 1 трильйон ієн ($ 6,7 млрд) для Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA), спрямованого на підтримку розробки, демонстрації технологій і комерціалізації передових технологій у космічній галузі. На засіданні Комітету з космічної політики в лютому було представлено нову докладну інформацію, у тому числі щодо визначення трьох сфер підтримки: супутники, дослідження космічного простору та космічний транспорт.
Цілі включають збереження незалежності в космічних можливостях, посилення технологічної переваги та підвищення автономності ланцюга поставок. Це має бути досягнуто шляхом розширення ринку, пов’язаного з космосом, вирішення глобальних соціальних проблем за допомогою космічних технологій, а також просування знань і технологічних можливостей у галузі освоєння космосу. Це відповідь на заклик, який міститься у Базовому плані космічної діяльності, переглянутому у червні 2023 року, про те, щоб JAXA могло підтримувати комерційні та академічні організації.
На національному рівні цей крок зумовлений та є частиною ширшої політики «Комплексні економічні заходи для повного подолання дефляції» (Comprehensive Economic Measures for Completely Overcoming Deflation policy), запровадженої наприкінці минулого року. Це також спрямовано на вирішення міжнародних проблем.
Стратегія спрямована на розширення можливостей JAXA у розробці передових і фундаментальних технологій. Фонд також підвищить роль агентства у фінансуванні технологічного розвитку в промисловості, наукових колах і державному секторі. Десятирічний план спрямований на надання довгострокової, але гнучкої та стратегічної підтримки приватним компаніям та університетам у їх зусиллях з розробки передових технологій та комерціалізації діяльності у космічному секторі.
Додатковий бюджет на 2025 фінансовий рік передбачає виділення 300 млрд ієн ($ 2 млрд) на підтримку розвитку космічних технологій. Це включає внески різних міністерств з акцентом на спільний підхід до розвитку космічного потенціалу Японії.
Докладні плани реалізації цієї стратегії включають керівні принципи щодо аутсорсингу та субсидій з упором на теми технологічного розвитку, які узгоджуються зі стратегічними цілями Японії у сфері космонавтики. Це включає міркування щодо зрілості технології та ринку з метою стимулювання інновацій та комерційного успіху.
Документ також пов’язаний зі Стратегією космічних технологій (Space Technology Strategy), представленою минулого року, яка містить дорожню карту розвитку технологій у секторі безпеки та цивільному секторі.
З точки зору конкретних цілей, стратегія спрямована на створення недорогої космічної транспортної системи, яка може задовольнити широкий спектр потреб у запуску, включаючи вітчизняні та іноземні супутники. Це передбачає забезпечення того, щоб на початок 2030-х років Японія мала можливості запускати загалом близько 30 державних і приватних ракет на рік.
Японській флагманській ракеті-носію H3 вдалося вийти на орбіту під час свого другого польоту на початку цього року після невдалого дебюту в 2023 році. До початку 2030-х років Японія планує здійснювати приблизно 10 запусків H3 на рік. Тим часом приватні компанії Interstellar Technologies і Space One працюють над першими запусками. (Примітка: 13 березня дебютний запуск ракети-носія KAIROS компанії Space One обернувся невдачею: ракета була знищена системою припинення польоту через 5 секунд після зльоту. Під час запуску було втрачено експериментальний урядовий супутник).
Останніми роками країна демонструє нестабільні результати запусків. У 2018 році вона провела рекордні для країни 6 запусків, використовуючи свою ракету H-2A. Країна планує перейти на нову ракету H3, яка має бути конкурентоспроможною на міжнародному рівні, але з цим виникли затримки. У 2022 році Японія не провела жодного запуску, а у 2023 році – лише три, включно з руйнівною невдачею першої ракети H3. Ціль, визначена на 2030 рік, означала б для Японії кардинальну зміну долі та показників на дедалі більш конкурентному ринку запусків.
Японія діє в умовах посилення конкуренції та геополітичної напруженості. У Японії зростає відчуття терміновості збереження своєї переваги в космосі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Це в першу чергу стосується промислової та політичної конкуренції з Китаєм, особливо в умовах посилення американсько-китайського суперництва. До того ж торік і Індія стала четвертою країною, яка висадила роботизовану місію на Місяць і націлилася на відправку астронавтів на супутник Землі до 2040 року.
Тим часом Японія висадила свій космічний апарат SLIM на Місяць і бере участь у програмі Artemis під керівництвом NASA. JAXA і компанія Toyota співпрацюють у створенні герметичного місяцеходу для місячної поверхні. Плани країни щодо далекого космосу включають запуск у 2026 році місії MMX для збору зразків з марсіанського супутника Фобоса.
Також перспективним є супутниковий сектор, який розширюється у зв’язку з потребами промисловості та національної безпеки. Однак проблеми залишаються і на цьому шляху, з огляду на те, що багато країн пішли набагато далі за Японію, а збільшення інвестування в проєкти не обов’язково може призвести до сталого промислового розвитку.Кабінет міністрів Японії та Комітет з космічної політики продовжують роботу, пов’язану з новим фондом. Рішення про основні принципи та вказівки щодо реалізації буде прийнято в найближчі місяці.
