Супутниковий інтернет-сервіс Starlink Ілона Маска продовжує захоплювати частку ринку та геополітичний вплив, на що вказує його ключова роль у забезпеченні стійкості комунікацій у ході російсько-української війни.
Однак, як зазначають керівники галузі та експерти, майбутнє супутникових комунікацій рухається до гібридних мереж, які об’єднують послуги низькоорбітальних супутників, таких як Starlink компанії SpaceX, із послугами від супутників на середніх та геостаціонарних орбітах.
Цей перехід викликаний як комерційними вимогами, так і потребами безпеки, причому уряд США та комерційні користувачі, такі як авіакомпанії та компанії круїзних суден, все частіше шукають багатоорбітальні рішення.
Нещодавні угоди в індустрії, такі як злиття компаній Eutelsat та OneWeb, придбання компанією Viasat постачальника послуг мобільного супутникового зв’язку Inmarsat, а також угоди Intelsat і SES з OneWeb і Starlink, усі вказують на змішані космічні мережі, що охоплюють кілька орбіт.
Гібридні мережі, що колись вважалися вузькоспеціалізованими, тепер стають домінуючим трендом в індустрії супутникових комунікацій.
Ці мережі використовують переваги різних типів орбіт задля забезпечення покращеного зв’язку. Невеликі супутники на низькій орбіті забезпечують низьку затримку, тоді як набагато більші геостаціонарні супутники забезпечують широке покриття, але з вищою затримкою. Між ними знаходяться супутники на середній навколоземній орбіті (MEO).
Крім того, у цьому переході до гібридних мереж свою роль також відіграють ринкові процеси.
Космічна індустрія спостерігає значне перетворення, оскільки традиційні оператори супутників адаптуються до потрясінь, викликаних новими учасниками, такими як Starlink, і очікують на сильніший конкурентний тиск від майбутніх послуг на низькій навколоземній орбіті, таких як Project Kuiper від компанії Amazon і Lightspeed від компанії Telesat.
Коли індустрія розвивається в напрямку багаторівневих мереж, моделі співпраці та партнерства стають нормою для операторів, щоб залишатися актуальними та відповідати складним вимогам клієнтів, які хочуть забезпечити безперервне з’єднання навіть у складних ситуаціях.
Відповідно до нещодавнього звіту Euroconsult, дослідницької фірми, ціна супутникової смуги пропускання для послуг передачі даних впала на 77% за 5 років після того, як угруповання Starlink компанії SpaceX заповнило ринок пропускною потужністю.
Компанії GEO продовжують відчувати фінансовий тиск, оскільки їхні нові конкуренти мають значний капітал і продемонстрували здатність залучати більше ресурсів, ніж класичний супутниковий оператор.Компанія SES, яка управляє супутниками на GEO та MEO, співпрацює з операторами супутників на LEO, такими як Starlink і OneWeb, щоб пропонувати інтегровані послуги для урядового та комерційного використання. За словами представника компанії SES, планується також працювати з компанією Amazon, коли буде розгорнуто її угруповання Kuiper. Клієнтам потрібна менша затримка та доступність LEO на додаток до живучості, високої пропускної спроможності та зрілих технологій, які забезпечує GEO. Замовникам оборонної промисловості, зокрема, потрібна «надійна архітектура супутникового зв’язку».
