Посадковий модуль китайської космічної місії Chang’e-6 має досягти поверхні Місяця в ніч з 1 на 2 червня. Основним його завданням стане відбір зразків гірських порід із басейну Південний полюс – Ейткен і повернення їх на Землю. Очікується, що ця місія допоможе зрозуміти різницю між двома півкулями нашого супутника.
Китайська місія Chang’e-6, запущена 3 травня, готується до виконання найважливішого свого етапу. В ніч із суботи на неділю від орбітального апарата має відділитися посадковий модуль та почати посадку в кратері Аполлон, розташованому на зворотному від Землі боці Місяця.
Сонце вже почало підійматися над цією геологічною структурою ще 28 травня. Посадка призначена приблизно о 00:00 UTC 2 червня, за даними Європейського космічного агентства (ESA), яке бере участь у проєкті через корисне навантаження, розроблене у Швеції.
У разі успіху, одразу після посадки модуль пройде початкову перевірку та налаштування. Потім модуль почне буріння і забір матеріалів з поверхні. Ці зразки вагою до 2 кг будуть завантажені у злітний модуль. Потім апарат виведе цінний вантаж на місячну орбіту для зустрічі і стикування з орбітальним апаратом. Операції на поверхні Місяця триватимуть близько 48 годин.
Доставлення місячних зразків на Землю планується орієнтовно 25 червня.
Головною особливістю місії Chang’e-6 є навіть не те, що вона має сісти на зворотному боці Місяця, а те, що це має відбутися на території басейну Південний полюс – Ейткен. Це одна з найбільших у Сонячній системі геологічних структур ударного походження. Вона утворилася мільярди років тому внаслідок зіткнення з якимось великим небесним тілом.
Вчені сподіваються, що зібрані зразки допоможуть розкрити одну з найбільших загадок Місяця – асиметрію його півкуль. Якщо та з них, яку добре видно із Землі, містить велику кількість морів, то на протилежній їх майже немає. Елементний та мінеральний склад поверхні відрізняється ще сильніше.
Науковці підозрюють, що причиною усього цього є вулканічна активність, яка розпочалася внаслідок удару, що утворив басейн Південний полюс – Ейткен. І зразки, які Chang’e-6 доправить на Землю, мають допомогти розібратися у цьому питанні.
Крім того, на борту посадкового апарата розміщені ще кілька наукових приладів. Це детектор негативно заряджених іонів NILS (Negative Ions at the Lunar Surface), розроблений Шведським інститутом космічної фізики, та французький прилад для виявлення газів DORN (Detection of Outgassing RadoN). Крім того, на борту є італійський відбивач лазерних променів та невеликий ровер.
Через те, що зворотний бік Місяця постійно не видно із Землі, прямий зв’язок неможливий. Щоб подолати цю проблему, місію підтримує супутник Queqiao-2. Цей космічний апарат працює на спеціальній місячній орбіті. Його роль полягає в забезпеченні зв’язку між Chang’e-6 на дальній стороні та наземними станціями на Землі.
